У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Під час презентації фільму «Імені Виговського» в Конотопі. (Фото Конотопської міськради)
Допрем'єрний показ науково-документального фільму «Імені Виговського» відбувся з нагоди 362-річчя Конотопської битви на Сумщині цими днями.
Зокрема, спочатку стрічку показали у Сумах 8 липня, а вже 9 липня – у Конотопі, тим більше, що в цьому місті з 7 до 9 липня відзначали річницю історичної битви, в якій українські козаки під проводом гетьмана Виговського, разом із кримськотатарським військом, розбили московське військо. Стрічку із задоволенням подивилися військові Сумського гарнізону.
Про це повідомляє Україна молода з посиланням на місцеві ЗМІ Сумщини у суботу.
Зауважимо, що стрічку "Імені Виговського" знімали переважно на Конотопщині. Допомагали у створенні картини історики, письменники та краєзнавці.
Фільм почали знімати два роки тому у квітні 2019 року – тоді ще з нагоди 360-річчя цієї історичної події безпосередньо на місці Конотопської фортеці та на полі Конотопської битви.
Але презентувати до ювілею не встигли. Загалом робота над стрічкою тривала вісім місяців. Один із оповідачів – сумський історик і краєзнавець Олег Корнієнко — також брав учать в її створенні. Фільм сьогодні дивився вперше.
"Фільм обмежений хронометражем, але я його зараз дивлюся і згадую, як знімали ці чи інші епізоди. У мене немає ніяких претензій чи заперечень. Я просто знаю більшість із людей, які знімалися у цьому фільмі. Маю на увазі, в першу чергу істориків: Анатолія Бульвінського, Кирила Галушка, Олексія Сокирка. Для мене – це мої друзі, колеги", — сказав пан Корнієнко у коментарі «Суспільне. Суми».
Режисер Олег Володкевич (ліворуч) разом з іншими творцями фільму в Конотопі.
За словами режисера фільму Олега Володкевича, бюджет документального кіно був невеликим:
"Там — три мільйони з лишком, здається, бюджет був цього фільму. Ми починаємо адаптувати цей сценарій під ці кошти, що ми можемо собі дозволити, а що не можемо собі дозволити. Консультуємося з Олексієм Сокирком – істориком, кандидатом історичних наук. Він видає нам прекрасні ідеї. І навіть цю пісню, яка звучала – це ж його була ідея. Сидимо, а він каже: Олеже, є у Компаніченка такий прекрасний марш. Зараз я вам його знайду. У телефоні знаходить — і відразу він чіпає мене чимось".
І додає: "З трьома коняками, вісім московитів, дев’ять — максимум і трохи козаків було більше, які знімалися у різні часи. Наприклад, що стосується Гуляниської фортеці, то це одні козаки, що стосується Виговського, який йде з татарами, – це інші козаки. То ми це якось між собою маніпулювали".
Фільм має дві паралельні лінії: історичну — з гетьманом Іваном Виговським у ході московсько-козацької війни 1659 року та лінію сьогоднішньої російсько-української війни на сході країни. В останній показані військові Конотопської 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
"Фільм показав наскільки були тяжкими часи у той момент, коли Виговському необхідний був час для того, щоб зібрати військо і виступити проти московського. І саме цей фільм, я вважаю, необхідно показувати. Вже восьмий рік іде війна, восьмий рік гинуть наші хлопці, наші дівчата", — каже глядач Віталій Білобородов.
Як повідомляла «УМ», з нагоди 370-річчя битви під Берестечком протягом тижня на території Волинської і Рівненської областей відбувалися пам’ятні заходи.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>