Історична реконструкція битви під Берестечком у 2011 році. (Архівне фото)
Легендарна битва під Берестечком, яка тривала з 18 (28) червнядо30 червня(10 липня) 1651 року хоча й завершилася поразкою Війська Запорізького на території Волині 370 років тому, але продемонструвала усій Європі героїзм козаків у боротьбі за волю.
Про це нагадує Україна молода в суботу.
З нагоди 370-річчя битви протягом останнього тижня на території Волинської і Рівненської областей (адже битва відбулася на межі цих регіонів) відбулася низка пам'ятних заходів.
Зокрема, селі Смолява Луцького району встановлено пам'ятник козацькому полководцю часів Хмельниччини Івану Богуну. Саме він відіграв значну роль у битві під Берестечком влітку 1651 року.
Ідея, увіковічнити історичну постать, належать уродженцю села Анатолій Маслічуку. Пам’ятник виготовили скульптор та архітектор з Луцька. Його встановили на приватній території, де згодом облаштують сквер.
Традиційні заходи із вшанування загиблих козаків пройшли на території Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», що в селі Пляшева Дубенського району.
Також близько двох тисяч людей зібралися минулої неділі, 4 липня, на Козацьких могилах, що на Рівненщині. Присутні поминали загиблих героїв у битві під Берестечком, де рівно 370 років тому Військо Запорізьке зазнало поразки.
Богослужіння проходило перед іконостасом, що розташований зовні Георгіївської церкви. Цей храм унікальний, адже являє собою вівтар. Під час молитви прихожани опиняються під відкритим небом. Автор так задумав аби вмістити десятки тисяч людей.
ДОВІДКА «УМ»
Берестецька битва вважається не лише найбільшою в часи Хмельниччини, але й наймасштабнішою битвою тогочасної Європи.
Тоді біля містечка Берестечко, на полі, розташованому на межі Рівненської та Волинської областей, зійшлися сили Війська Запорозького під командуванням Богдана Хмельницького і союзного йому кримсько-єдисанського війська хана Ісляма III Ґерая з одного боку, та армія Речі Посполитої під командуванням польського короля Яна ІІ Казимира з іншого.
Саме бойовисько розпочалось ще 28 червня. Спочатку козаки успішно атакували поляків, але українців несподівано зрадили союзники – кримські татари, які не витримали артилерійського вогню і відступили на Крим, захопивши в полон Богдана Хмельницького, який намагався їх утримати.
У козацькому війську, що залишилося без гетьмана, почався розбрат. 10 липня сталася остаточна катастрофа: поляки розгромили козацький табір, захопили артилерію, обози і майно. Решткам селянсько-козацького війська на чолі з Богуном, Джалалієм і Гладким вдалося прорвати польсько-шляхетське оточення під Берестечком і відступити на Київщину.
Поляки не зважилися продовжити війну й розпочали переговори. Наслідком Берестецької битви був надзвичайно важкий і принизливий для українців Білоцерківський договір, підписаний у вересні 1651 року.
Однак битва під Берестечком не стала завершенням війни. Білоцерківський договір, який так і не був затверджений сеймом, не тривав і року, а 2 червня 1652 року відбулась нищівна для війська Речі Посполитої Битва під Батогом.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>