Ляшко застерігає: пневмонія через десятиліття стане невиліковною, а трансплантації - припиняться
В Україні буквально через якихось десяток років можуть припинитися трансплантації, а пневмонія стане невиліковною. >>
Ротарійці вкотре довели свою згуртованість, відповідальність, працьовитість і, звісно, екосвідомість.
Цього року до Всесвітнього дня Землі Україна встановила світовий рекорд за кількістю висаджених дерев за один день!
Результат акції «1 мільйон дерев за 1 добу» в рамках глобального екопроєкту «Озеленення планети» перевершив усі очікування: українцям вдалося об’єднати майже 2 мільйони людей по всьому світу і посадити понад 5,5 мільйона дерев, причому з них трохи більше 4 мільйонів висаджено саме в Україні й понад мільйон за її межами.
Цей рекорд став можливим зокрема і завдяки злагодженим діям українських Ротарі Клубів. Ротарійці вкотре довели свою згуртованість, відповідальність, працьовитість і, звісно, екосвідомість.
Громадське об’єднання «Спілка Ротарі Клубів України» глобальну ініціативу озеленення планети підтримує другий рік поспіль. Цьогоріч, завдяки завзятості, наполегливості та ініціативності одного з координаторів проєкту, Офіцера Ротарійського Дистрикту 2232 з питань навколишнього середовища, Президента Ротарі Клубу «Україна Єдність» Бориса Боднара, до участі в цій масштабній акції долучилися Ротарі Клуби чи не з усієї країни і навіть з-за кордону. І всі дружно саджали дерева.
– Участь ротарійців в акціях та заходах, присвячених озелененню, неабияк потрібна та актуальна. Оскільки з 1 липня 2021 року 7-м пріоритетним напрямком в Ротарі Інтернешнл стає саме екологічний, ми робимо також перші кроки, – каже Губернатор Дистрикту 2232 Віра Сиряміна.
В Україні з’явилися нові ротарійські алеї, парки та сквери
Одним з рекордсменів за кількістю посаджених дерев за добу, а це близько 68 тисяч (!), стало місто Черкаси. Добре попрацювали тут і місцеві Ротарі Клуби. Завдяки активістам з РК «Черкаси» та «Черкаси-Центр» ростимуть нові ялинки біля навчальних закладів. До того ж Ротарі Клуб «Черкаси» разом з Ротаракт Клубом впорядкували висаджені ще минулої осені 25 платанів на території паліативного центру обласного онкодиспансеру. РК «Черкаси Інтернешнл» у партнерстві з Обласним госпіталем ветеранів війни заклали «Ротарійську алею сакур».
У Рівному в центральному парку ротарійці разом з ротарактівцями в рамках масштабної екоакції посадили Алею кленів і приурочили цю подію 25-й річниці свого Ротарі Клубу «Рівне».
Вперше в історії Вінниці теж з’явилася алея Ротарі – її заснували Ротарі Клуб «Вінниця Поступ» разом з дітьми, майбутнім Інтерактом.
Глобальну екоініціативу підтримали й Ротарі Клуби Львова – тамтешні ротарійці саджали дерева у В’язівському лісництві біля Жовкви.
Об’єдналися Харків та Дніпро, і в результаті їхньої плідної роботи природа збагатилася на 3 тисячі молодих ялинок і сосен.
Київські Ротарі Клуби «Київ-Сіті» та «Софія» теж спільно попрацювали в сквері імені Кузьми Скрябіна. А іменна сакура від Ротарі Клубу «Київ» відтепер є у відомому Добропарку, що на Київщині.
Свій внесок у реалізацію глобальної ініціативи «Озеленення планети» зробили й Ротарі Клуб «Запоріжжя-Хортиця» разом з Ротарактом «Запоріжжя». Вони за підтримки Запорізької обласної ради, запорозького козацтва, Всеукраїнської федерації «Спас» створили в Козацькому ліцеї м. Запоріжжя «Ротарі Сквер».
Активісти висадили тут липи й клени, а також магнолії. Доглядатимуть та поливатимуть відтепер їх ліцеїсти. Запоріжці запевняють, що цей проєкт розвиватимуть і далі. Планують розчистити майданчик для скверу, побудувати козацьку фортецю для дітей у парку, поставити лавки для відпочинку з символікою Ротарі Клубу. Закликають долучитися до цієї благородної справи й інші Клуби з усієї України.
Та не сквером єдиним. Тема екології в Запоріжжі назріла так сильно, що РК «Запоріжжя-Хортиця» разом з Клубом розваг і дозвілля «Камін» оголосили конкурс екопроєктів «Від ідеї до дії». Заявлена сума грантів – від 50 000 грн на неймовірні, цікаві та корисні ініціативи. Тож попереду в запорізьких ротарійців системна й наполеглива робота разом з активною молоддю, щоб поліпшити екологічну ситуацію в столиці українського козацтва.
У селі Колодяжне на Волині, де провела своє дитинство і юнацькі роки Леся Українка, поруч із садибою Косачів, розкинувся парк, в якому ротарійці з Луцька ще восени посадили липову алею до 150-річчя поетеси. Встановили там і лавку, згодом прикріпили Ротарійське колесо та подарункові таблички.
Немає більш чи менш важливих справ
Кожен, бодай маленький крок задля збереження довкілля має значення.
Полтавські ротарійці взимку активно допомагали пташкам – виготовляли й розвішували годівниці. Адже доведено, що одна годівничка може врятувати від голоду 50 синиць, одна синичка захищає від шкідників 10 дерев, натомість одне дерево забезпечує киснем 3 людей. За даними науковців, узимку 9 з 10 синиць гинуть від голоду. Дедалі їм все важче в сучасних умовах шукати корм. Без допомоги людей пернаті просто можуть загинути. Тож активісти з РК «Полтава» заповзято долучилися до акції: «Зроби та наповни годівничку – врятуй синичку!» Навіть інженерна думка спрацювала на користь пернатих – Паст-президент Клубу Віталій Дмитрієв розробив разом зі своїми колегами таку собі фірмову ротарійську годівничку – вона з металу, надійна і красива. Полтавці кажуть, отак маленька, здається на перший погляд наївна ідея, стає все більш масштабною, благородною та неймовірно вишуканою.
А повесні розквітла Бузкова алея, яку ще в 2011 році на 15-річчя свого Клубу полтавські ротарійці заклали поблизу Полтави разом з багатьма Ротарі Клубами України. Під час цьогорічної акції з озеленення планети РК «Полтава» свою Алею облагородив та збагатив новими саджанцями.
Паст-президент Клубу Василь Василик заквітчував полтавські пагорби барвінком, він особисто посадив пару тисяч кущів цієї ясноокої квітки – символу радісної й життєвої сили, вічності та кохання.
Серед ротарійських екоініціатив - створені членами полтавського Ротарі Клубу соціальні відеоролики, які порушують одне з найболючіших питань: яке середовище ми залишаємо дітям? На рахунку полтавців-ротарійців також і кілька десятків гектарів, засаджених акацією, щоб зупинити ерозію грунту і не дати розповзтися яру, що за 5 кілометрів від Полтави.
Участь у важливому міжнародному екологічному проєкті беруть і ротарійці з мальовничого Велятина, що в Закарпатській області (сателітний РК «Київ-Столиця-Велятино») – разом з румунами працюють над вирішенням проблем малих громад у надзвичайних ситуаціях, як, наприклад, захистити території від паводків тощо.
Загалом чи не кожен Ротарі Клуб Дистрикту 2232 має в своєму арсеналі низку заходів, так чи інакше пов’язаних з екологією та захистом навколишнього середовища.
– На жаль, – каже Губернатор Дистрикту 2232 Віра Сиряміна, – багато екопрограм гальмуються через те, що в Україні немає сміттєпереробних заводів.
І це, на її переконання, одна з найскладніших екологічних тем у нашій країні.
Зупинити забруднення пластиком водоймищ усього світу
В Україні другий рік працює програма IYFR World Plastic Free Waters (PFW) Program зі збереження чистоти водойм та берегів річок, анонсована Міжнародним Яхтовим Ротарійським Товариством – International Yachting Fellowship of Rotarians (IYFR).
Багато членів цієї співдружності в різних містах нашої країни також підтримують цю програму, проводять різноманітні заходи та акції. Минулого року в липні вона стартувала в Черкасах, в серпні була продовжена завдяки підтримці ротарійців у Києві, керівника напрямку PFW у Східній Європі, Паст-Губернатора Д2232 Сергія Завадського та членів Ротарійського Флоту Київська Русь (Kyivska Rus Ukrainian IYFR Fleet). Крім того, разом з РК «Ужгород» та Ротарійським Громадським Корпусом «Карпати» триває робота над пошуком міжнародних партнерів для грантового проєкту екологічного спрямування «Річка Тиса».
Цьогоріч, у квітні, за ініціативи Сергія Гужвіна з РК «Миколаїв» та за підтримки Миколаївської Ескадри Чорноморського Ротарійського IYFR Флоту України (Mykolaiv Squadron Black Sea Ukrainian IYFR Fleet) миколаївські ротарійці дали старт екологічному проєкту «Чисте срібло Інгулу» та дружно заходилися прибирати берегову лінію річки Інгул від сміття, особливо пластикового й такого, що розкладатиметься століттями. Назбирали 18 мішків!
У Всеукраїнський день захисту довкілля Ротаракт Клуб «Черкаси» теж очищав від непотребу узбережжя Дніпра. Варто сказати, що для Черкас, як і для Миколаєва, це системна робота.
У рамках IYFR World Plastic Free Waters Program Ротарі Клуб «Черкаси» вже отримав від Міжнародного Товариства Яхтсменів Ротарійців міні-ґрант на підтримку дитячого та адаптивного вітрильного спорту в нашій країні, а також для популяризації екологічного напрямку збереження довкілля серед молоді, чим ротарійці останні роки активно переймаються разом з членами Cherkasy Ukrainian IYFR Fleet.
Як розказала Голова Дистриктного Комітету Ротарійського Служіння місцевим громадам Ольга Палійчук, грантові кошти зокрема буде спрямовано на підготовку та друк навчального календаря для дитячих вітрильних шкіл України, на те, щоб вчити дітей відповідальному ставленню до збереження чистоти природи та водоймищ у рамках IYFR World Plastic Free Waters Program, а також на придбання човнів класу «Оптиміст» з новими вітрилами для найменших учнів дитячої вітрильної секції ГО «Козацькі вітрила» в м. Черкаси.
Ось вже протягом трьох років черкаські ротарійці разом з яхтсменами, спортивними інструкторами, закордонними партнерами та усіма небайдужими до відпочинку під вітрилами членами місцевої громади працюють над підготовкою до реалізації ґрантового проєкту «Children Love Sail Ukraine», спрямованого саме на розвиток і підтримку дитячого та адаптивного вітрильного спорту на Черкащині та в Україні.
На переконання дорослих, які закохані в вітрила, це дасть можливість виховувати дітей на принципах демократії та свободи власного вибору, привернути їхню увагу до проблем екології, навчити змалечку берегти природу та чистоту води, адже без любові та шанобливого ставлення до нашої планети у людства не буде майбутнього.
Якщо кожен українець посадить одного дуба – Україна стане дібровою!
Відтоді, як у 2020 році Микола Арсенюк став членом сателітного Ротарі Клубу «Київ-Столиця-Дубно», започаткований ним ще восени 2018-го масштабний проєкт «Україна Діброва» – один з основних і пріоритетних напрямків у діяльності дубенських ротарійців.
Невипадково цей проєкт стартує зі славного міста Дубно, походження назви якого пов’язують з місцем, де було багато дубів – «дубне місце».
«Україна Діброва» налічує десятки активних «дібровців» з усієї України (Київ, Дніпро, Маріуполь, Бердянськ, Львів…), які щороку висаджують тисячі жолудів. Саме саджати дуби з попередньо пророщеного жолудя і є головною ідеєю проєкту, адже це практично безкоштовний посадковий матеріал і транспортувати його зручніше, ніж саджанці. Тим паче, дерево, вирощене таким чином, матиме неушкоджену кореневу систему й правильно ростиме.
– Усе дуже просто, – запевняє Микола Арсенюк, – підняти жолудя, проростити, посадити і доглянути паросток.
Як з маленького паростка починається діброва, так і проєкт «Україна-Діброва» має стати початком великого Дібровського руху по всій Україні і, можливо, по всьому світу. Дубенські ротарійці в це дуже вірять й активно працюють з громадами, планують співробітництво з МОН і хочуть залучити до екоініціативи школярів.
Як жартома кажуть активісти-дібровці, ми просто зобов’язані взяти на себе роль шаблезубої білки й засадити дубами Україну і світ. Людство ж бо стоїть на межі невідворотних екологічних змін, і це вже не жарти.
Леся ДЖАДАН
В Україні буквально через якихось десяток років можуть припинитися трансплантації, а пневмонія стане невиліковною. >>
Одному з підрозділів Національної гвардії, який зараз захищає Україну, черкащани передали на фронт сучасний мобільний шпиталь. >>
Вранці 11 листопада російські війська обстріляли Курахове Донецької області. Внаслідок чого було зруйновано Тернівську дамбу Курахівського водосховища. >>
Новий підхід до відновлення втраченого зору в людей створено науковцями. >>
На отриманні хабаря у $2 тисячі в Києві правоохоронці затримали заступницю голови Центральної МСЕК, яка обіцяла військовозобов’язаному за цю суму оформити інвалідність. За даними джерел "Української правди" у правоохоронних органах, йдеться про 54-річну Ліану Левченко. >>
Спалах рідкісних грибкових захворювань стрімко шириться по всьому світу. Цьому сприяють наслідки пандемії Covid-19 та зміни клімату, адже грибки, схоже, адаптувалися до більш високих температур. >>