Стрибки з трампліна: 17-річна українка Глухова встановила два рекорди на Кубку світу
Українська спортсменка, 17-річна Жанна Глухова, встановила два рекорди України на першому етапі Кубку світу-2024/25 у норвезькому Ліллехаммері. >>
Наразі Україна підписала угоду лише з одним постачальником вакцин – китайською компанією Sinovac.
Уряд підготував план компанії вакцинації населення проти COVID-19 – це "дорожня карта", яка складається з 5 етапів. Загальна мета дорожньої карти – охоплення щонайменше 50% населення до кінця 2022 року.
Уряд продовжує готувати медичну систему для швидкого розгортання компанії для вакцинації. Передусім це стосується логістичних питань, формування маршрутів для оперативної та безпечної доставки вакцин, формування бригад.
Як інформує УМ, про це під час виступу у Верховній Раді 26 січня сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, пише 24 канал.
Дорожня карта вакцинації складається з 5 етапів: вакцинація людей з критичним ризиком інфікування. До цієї групи входять медпрацівники та персонал, які надають допомогу хворим на коронавірус, це люди в будинках для людей похилого віку, військовослужбовці ООС, які знаходяться на передовій.
В рамках першого етапу планується вакцинувати 367 тисяч людей.
- Вакцинація людей з надзвичайно високим ризиком інфікування. До другої групи належать соцпрацівники, люди, старші 80 років, інші медичні працівники. В рамках цього етапу планове охоплення – 2 мільйони 540 тисяч людей.
- Вакцинація людей з високим ризиком інфікування. Група людей, які виконують функції з підтримки та безпеки життєдіяльності держави. Це ДСНС, поліція, СБУ, вчителі та інші категорії, охоплення – 7,2 мільйона людей.
- Вакцинація людей з підвищеним рівнем інфікування. Це люди віком від 60-ти до 64-х років, дорослі із супутніми захворюваннями та інші категорії населення. Вакцинація інших громадян, які не входять до пріоритетних груп.
Додамо, що Верховна Рада спростила процедуру розгляду законопроєктів щодо вакцинації проти коронавірусу. "За" проголосували 276 депутатів.
Також Верховна рада включила до порядку денного законопроєкт про запуск вакцинації від коронавірусу в Україні. Йдеться про законопроєкт №4613 "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов'язання".
Авторами законопроєкту є 9 народних депутатів із фракції "Слуга народу", серед яких і голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайло Радуцький.
"Основною метою закону є створення адаптованого до законодавства Європейського Союзу законодавчого поля, яке впорядкує правовий статус процедури державної реєстрації лікарських засобів "під зобов'язання"", - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Закон надасть правове поле для здійснення державної реєстрації вакцин для профілактики COVID-19. Крім цього, в парламенті є зареєстрований законопроєкт, який дозволить використання 5 вакцин проти коронавірусу.
Які вакцини реєструватиме Україна: Pfizer та BioNTech, Sinovac Biotech, Moderna, Sinopharm, AstraZeneca.
Наразі Україна підписала угоду лише з одним постачальником вакцин – китайською компанією Sinovac. Держава планує закупити 5 мільйонів доз препарату. Однак якщо ефективність цього препарату виявиться нижчою, ніж 70%, то Україна розірве угоду.
МОЗ очікує отримати 700 тисяч доз вакцин від китайської компанії Sinovac і ще 210 тисяч від Pfizer. Їх постачатимуть в межах механізму COVAX.
За даними МОЗ, в аптеках країни вакцина проти COVID-19 з'явиться вже влітку 2021 року. Так, люди, які не є у пріоритетних групах, зможуть зробити щеплення за власні гроші.
Раніше Державне підприємство «Медичні закупівлі України» заявляло, що через нечітку позицію МОЗ один з виробників COVID-вакцини може відмовитись від перемовин з Україною.
Українська спортсменка, 17-річна Жанна Глухова, встановила два рекорди України на першому етапі Кубку світу-2024/25 у норвезькому Ліллехаммері. >>
Окремі чиновники в Україні можуть бути причетні до переслідування вчених – дослідників Голодомору-геноциду – найбільшого злочину Росії проти української нації. >>
Польські фермери зранку у суботу, 23 листопада, почали страйк перед пунктом пропуску "Медика – Шегині". >>
Про оцифрування й оприлюднення тисяч кримінальних справ про Голодомор повідомив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко >>
Підготовка російської федерації до геноциду щодо українського народу перед повномасштабним вторгненням включала створення розстрільних списків, мобільних пересувних крематоріїв та передбачала масові поховання. >>
23 листопада українці вшановуватимуть пам’ять жертв Голодоморів, зокрема – Голодомору-геноциду 1932–1933 років – одного з наймасштабніших звірячих злочинів в історії людства, скоєного московським комуністичним тоталітарним терористичним режимом на чолі з диктатором Сталіним. >>