Криваве Водохреще: перші герої Небесної Сотні

Найжорсткіші від початку Майдану протистояння, які тривали з 19 по 22 січня назвали "Криваве Водохреще": холодна вода з водометів, сльозогінний газ, кийки, гранати і кулі. Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та беркутівцями.

Першими героями Небесної Сотні стали Михайло Жизневський, Сергій Нігоян, Юрій Вербицький, Олександр Бадера і Роман Сеник.

Сергій Нігоян

Сергій був вірменином, громадянином України. Народився і жив на Дніпропетровщині. Був єдиною дитиною в сім’ї. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагірному Карабаху. Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, навчався в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання. За життя був спокійним і справедливим. Хотів стати актором. Був патріотом України та Вірменії.

На Євромайдан приїхав 8 грудня 2013 року, адже «зрозумів, що повинен бути за Майдан». Був охоронцем. Його вбили близько шостої години ранку 22 січня 2014 року. Він дістав три вогнепальних поранення свинцевою картеччю в шию, голову і груди під час подій біля стадіону «Динамо» у місті Києві.

26 січня під гімн України його поховали на сільському кладовищі рідного села Березнуватівки Дніпропетровської області. Сергію було 20 років…

21 листопада 2014 року Сергію Нігояну присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Михайло Жизневський

Він був білорусом, сміливою і яскравою особистістю. Виїхав із Білорусії через політичні проблеми. В Україні Михайло жив у Донецьку, Кривому Розі, Києві, Білій Церкві. Був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина».

На Євромайдані перебував із перших днів. Був його охоронцем. Загинув під час штурму на вулиці Грушевського зранку 22 січня 2014 року від смертельного вогнепального поранення в серце.

Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Тоді ж уперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.

Михайлу було 25 років. До свого наступного Дня народження він не дожив 4 дні…

13 червня 2017 року Михайлу Жизневському присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Роман Сеник

В той же день колишній миротворець ООН, львів'янин Роман Сеник отримав важке вогнепальне поранення в плече.

Куля застрягла в легені, попри намагання медиків, він помер у лікарні.

Олександр Бадера

Від побоїв силовиків помер киянин Олександр Бадера. Замість медзакладу Олександр у тяжкому стані залишився вдома, адже саме лікарні тоді для побитих та поранених були одним з найнебезпечніших місць.

Юрій Вербицький

Юрій Вербицький був жителем міста Львова. Був науковцем-сейсмографом – працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України імені Суботіна у Львові. Мав вчений ступінь кандидата наук.

Юрій Вербицький не цікавився політикою, але після початку протестів на Майдані взяв відпустку за власний кошт і приїхав до Києва. На Майдані Юрій в здебільшого брав участь в нічних чергуваннях.

21 січня він потрапив під обстріл гумовими кулями. Одна куля потрапила йому в око. Через поранення Юрія госпіталізували в офтальмологічне відділення однієї з лікарень Києва. У той же день з приміщення лікарні його викрали разом з активістом Ігорем Луценком. Обох катували. Згодом Ігоря Луценка бандити відпустили живим, а Юрія повезли вбивати. Тіло чоловіка було знайдено 22 січня біля лісопосадки в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами численних тортур.

23 січня 2014-го увесь Львів прощався зі своїм Героєм. Юрію Вербицькому було 50 років…

21 листопада 2014 року Юрію Вербицькому присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Як повідомляла УМ, Європейський суд з прав людини 21 січня визнав, що під час протестів на Майдані влада своїми діями порушувала права людини. Мовиться про жорстокий розгін протестувальників у Києві та інших українських містах у 2014 – 2015 роках.

Викрадений під час Євромайдану Ігор Луценко не хоче компенсації від ЄСПЛ