Україна оприлюднила свою політику щодо Криму та Севастополя, включно з обмежувальними заходами
Євросоюз та Україна провели восьму спільну відеоконференцію, присвячену окупації Криму. Остання відбулася на рівні вищих посадових осіб Європейської служби зовнішньої дії, Єврокомісії та представників української влади.
Під час неї Україна представила концепцію Кримської платформи, мовиться у заяві Європейської служби зовнішніх дій, передає "Європейська правда".
Окрім того, Україна оприлюднила свою політику щодо Криму та Севастополя, включно з обмежувальними заходами. Також сторони привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
"Було підмічене серйозне погіршення ситуації з правами людини на півострові, внаслідок чого міжнародним організаціям та суб'єктам прав людини все ще відмовляли у доступі. Обидві сторони також обмінялись думками щодо ситуації в галузі безпеки та зростаючої мілітаризації півострова Російською Федерацією", - мовиться у заяві.
В ЄС також наголосили, що не визнають і не будуть визнавати незаконну анексію Криму Росією.
Кримська платформа - новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Головні пріоритети Кримської платформи: юезпека, включно зі свободою мореплавства. Забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора.
Захист прав людини та міжнародного гуманітарного права на півострові. Захист освітніх, культурних, релігійних прав. Подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.
Як повідомляла УМ, у Росії відреагували на резолюцію ООН щодо анексованого Криму. У Москві вважають, що нібито це ніяк не вплине на життя кримчан. У Кремлі вважають документ "брехливим та абсурдним".
Окремі чиновники в Україні можуть бути причетні до переслідування вчених – дослідників Голодомору-геноциду – найбільшого злочину Росії проти української нації. >>
Польські фермери зранку у суботу, 23 листопада, почали страйк перед пунктом пропуску "Медика – Шегині". >>
Про оцифрування й оприлюднення тисяч кримінальних справ про Голодомор повідомив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко >>
Підготовка російської федерації до геноциду щодо українського народу перед повномасштабним вторгненням включала створення розстрільних списків, мобільних пересувних крематоріїв та передбачала масові поховання. >>
23 листопада українці вшановуватимуть пам’ять жертв Голодоморів, зокрема – Голодомору-геноциду 1932–1933 років – одного з наймасштабніших звірячих злочинів в історії людства, скоєного московським комуністичним тоталітарним терористичним режимом на чолі з диктатором Сталіним. >>
22 листопада 1801 року народилася цікавенна особистість - Володимир Даль - український письменник і лексограф німецько-данського походження. >>