Великий пшик? Як насправді йде «Велике будівництво» Зеленського

Жваво розрекламоване свого часу владою «Велике будівництво» не відповідає дійсності, а сумнівні тендери й недобудови ріжуть око, переконують посвячені у цифри і факти.

Окрім доріг, найважливішою частиною цієї президентської програми є облаштування соціальної інфраструктури: шкіл, садочків, амбулаторій, спортивних об’єктів.

Відповідно до звітів Мінрегіону випливає, що в листопаді 2020-го готовність об’єктів «Великого будівництва» по країні становить 92%.

Школи нібито готові на 95%, садки — на 94%, спортивна інфраструктура — на 91%. Але якщо детально вивчити офіційний сайт «Великого будівництва», нескладно побачити там зовсім іншу цифру — 64%. А багато об’єктів можуть надовго залишитися довгобудами.

Аналіз тендерів на Prozorro дає можливість побачити наявність схем, знайомих нам по дорогах, а саме: з «додатковими угодами» з будівництва соціальної інфраструктури й навіть розриву угод щодо об’єктів без повернення платежів у держбюджет.

Нещодавно підлив олії у вогонь ексміністр фінансів уряду Шмигаля, а перед тим в.о. міністра фінансів у 2009-2010 роках, спочатку радник президента Порошенка (2016-2019) і так само вже  колишній радник керівника ОПУ Андрія Єрмака — Ігор Уманський.

Він у пух і прах на спеціально зібраній прес­конференції розкритикував «Велике будівництво», не оминувши увагою й закатані в асфальт мільярдні кошти із «ковід-фонду».

«Із початку «Великого будівництва» почались зміни у вимогах до тендерної документації. За дивним збігом обставин новим вимогам відповідають лише шість компаній — улюбленці долі, або «картель», як їх називають колеги. Вигравати смачні тендери можуть лише вони. Але якщо придивитись — ці компанії не завжди будують дороги безпосередньо, а перепродають підряди субпідрядникам із дисконтом 30-40%», — написав Уманський у «Фейсбуцi».

За словами Уманського, 2020 рік запам’ятається українцям надовго не лише через недолугу боротьбу з пандемією, а й через без­прецедентний рівень зростання корупції та втрату владою адекватного сприйняття реальності.

Прикладом останнього, на його думку, є саме програма «Велике будівництво». Він пояснює, що якщо скласти всі тендери цих шести компаній та вирахувати всі «дисконти», сума на будівництво складами близько 36 мільярдів грн. Саме таку суму додатково виділили Укравтодору з Фонду боротьби з коронавірусом.

Не останню роль у «великому будівництві» грає міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, який має тісний контакт із головами ОДА й у спілкуванні з «губернаторами» щодо інфраструктурних об’єктів. При всій видимій активності посадовця  кількість недобудов свідчить про інше.

Наприклад, у місті Чер­воноград Львівської області 1 листопада повинні були ­здати спорткомплекс. Утім  роботи не завершені. Або реконструкції стадіонів столичних шкіл №194 та №252. Планова дата завершення робіт — 31 грудня 2020 року, а заявлений ступінь готовності робіт породжує сумніви в тому, що все справдиться. Чи реконструкція незавершеного будівництва під дитячий садок у селі Чоповичі  Житомирської області. З держбюджету виділили 11,7 млн грн, а з місцевого — 1,3 млн. До 31 грудня 2020-го повинні були завершити, але навряд чи встигнуть.

У селі Жобрин Рівненської області не встигли здати ЗОШ І-ІІІ ст у строк. Повинні були відкрити на початок навчального року, профінансували роботи з держбюджету на 30 млн грн, витрати з місцевого бю­джету — 34 тис. гривень.

Нездана вчасно школа, це перша черга будівництва,  — реконстуйований Будинок культури. Готова на 95 відсотків,  кажуть місцеві. А друга черга — їдальня, спортзал і майстерня — будуть будуватися... Схожа ситуація в Закарпатській області, в селі Батьово, де також не встигли здати школу до вересня.

Додамо, що загалом в Україні наразі близько трьох тисяч недобудов — об’єктів, які потребуватимуть ухвалення окремих рішень щодо їхнього введення в експлуатацію.