Голодомор: українців закликають запалити свічку пам’яті у вікні

День пам'яті жертв голодоморів вшановують в Україні в четверту суботу місяця, 28 листопада.

Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті померлих з голоду.

Як інформує Україна молода, про це нагадує Український інститут національної пам'яті.

Зокрема, УІНП закликає усіх, у суботу, 28 листопада, долучитись у домашніх умовах до Загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00 та опісля запалити символічну Свічку Пам’яті у вікнах своїх осель. Запалена свічка у вікні домівки стане виявом нашої пам'яті та віри у майбутнє.

Кияни та гості столиці можуть у цей день з 12:00, дотримуючись протиепідеміологічних правил, приходити до Меморіалу жертв Голодомору на вулиці Лаврській, 3, щоб запалити лампадки у пам’ять про загиблих.

Раніше запалити свічку пам’яті українців закликав президент Володимир Зеленський, який вшанував пам’ять жертв голодоморів зранку.

До 87-х роковин Голодомору 1932-33 років Український інститут національної пам'яті розпочав інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду". Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам'яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-33 році.

"Важко знайти іншу таку тему, де питання пам’яті та прав людини так тісно переплітаються як у випадках із вчиненням тоталітарними режимами геноциду. Саме тому пам’ять про Голодомор для українського суспільства це не тільки питання співчуття, жалю і смутку за жертвами комунізму, але і справа принципу, мірило справедливості та критерій людяності. Ми розповідаємо сімейні історії про штучний голод, передаємо у музеї предмети тієї епохи, а також запалюємо свічку на вікні - у такий спосіб пригадування стає живим процесом, проявом небайдужості та належного вшанування борців та мучеників", – зазначив голова Українського Інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Історики УІНП наголошують: «Збереження пам'яті - це не абстракція, а конкретні дії, наприклад запис спогадів родичів, які були очевидцями геноциду, передати до музею сімейні реліквії, які належали родичами під час Голодомору чи просто згадати про рідню, якій довелось пережити один з найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму».

Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково, українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього” та Закону України “Про Голодомор 1932–1933 років в Україні” від 2006 року.

Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані.

Як повідомляла «УМ», третій президент України Віктор Ющенко закликав «ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду».