Річниця протистояння: у Гонконгу поновилися протести

12 червня 2019 року поліція вперше застосувала гумові кулі, сльозогінний газ та водомети проти демонстрантів, пише The Guardian.

Тоді кілька десятків людей дістали ушкодження у сутичках з правоохоронцями. Та попри це акції протесту продовжилися. Зараз люди вийшли на вулиці, аби згадати про жорстокий розгін.

Лише у вересні 2019 року адміністрація Гонконгу остаточно відмовилася від планів ухвалити закон про екстрадицію. Але активісти продовжили свої акції, вимагаючи повного розслідування дій правоохоронців та переобрання адміністрації міста. Втім, наразі ці вимоги протестувальників не виконані. А Пекін продовжив свій наступ на громадські свободи у Гонконгу.

Наприкінці травня Китайське народне зібрання ухвалило закон про держбезпеку. Він передбачає покарання за заколот, сепаратизм та заклики до повалення чинної влади в автономному регіоні. Це також призвело до масових протестів у Гонконгу. 

Протистояння між Пекіном та Гонконгом почалося ще 6 років тому. Тоді попри численні спроби влади жорстко придушити протести, люди домоглися свого. Зрештою, Китай відмовився від наміру затверджувати кандидатів на виборах на керівні посади у Гонконгу. Але восени 2019 року протести почалися знову. Однак і тоді владі довелося піти на поступки мітингувальникам. Прокитайська адміністрація Гонконгу відмовилася від ухвалення закону про екстрадицію злочинців до материкового Китаю. На думку активістів, це могло призвести до політичних переслідувань в автономії.

Велика Британія передала Гонконг Китаю у 1997 році. Відповідно до угоди з Пекіном у мегаполісі збережено власне законодавство, діє незалежна судова система і вільні ЗМІ. В Китаї ж таких демократичних свобод у громадян немає. Відповідно до домовленостей з Великою Британією, інтеграція Гонконгу в політичну, судову і економічну систему Китаю має завершитися у 2047 році.