Насильство у фільмі «ДАУ»: у зйомках, ймовірно, використали дітей із сиротинця Харкова

В Україні спалахнув гучний скандал через ймовірне залучення до зйомок фільму "Дау. Дегенерація" російського режисера Іллі Хржановського немовлят із українських сиротинців. Це стало відомо після того, як частину проекту була викладено для вільного доступу у мережі.

На проблему першою звернула увагу експертка з дитячої нейропсихології Олена Самойленко, занепокоївшись через те, що малюків використовували як акторів у сценах із насильством щодо них.

"Діти не плачуть просто так. Вони плачуть, коли голодно, боляче, простір навколо здається загрозливим, коли страшно. Вони впевнені, якщо подразник не зникне, то вони помруть. Це глобальний страх, який допомагає людині виживати й кликати на допомогу", – пише вона.
 

Самойленко наголосила, що після декількох спроб червоні від крику діти припиняють чекати на допомогу та починають чекати смерті. Адже вони не можуть самі себе заспокоїти й пояснити, що ситуація не така критична, як їм здається. За її словами, приблизно звідси ростуть теорії прихильності, сенсорні дефіцити, страхи сепарації.

"Не можна так просто взяти й вдарити по немовляті досвідом фрустрації, думаючи, що нічого не буде. Не можна змушувати дітей довго кричати в кадрі навіть із дозволу батьків, адже ті можуть не знати нюансів дитячої нейропсихології та неврології. А потім – х*як – чому малюк в чотири роки пісяє в штани, чому крихітка кострубато розмовляє, чому хлопці ніжки каченятам ріжуть", – попередила експертка про наслідки небезпечних експериментів із дитячою психікою.

"Важливо розуміти, що в немовлят немає тестових або якихось неважливих періодів. Не можна користуватися ними з метою мистецтва, керуючись тим, що дитина була "в несознанці і не сказала "ніт!". Не варто ліпити на немовлят бутафорські або справжні електроди, щоб показати, що Радянський Союз – то х**ова мода. В сцені з немовлятами важкі почуття героїв-немовлят передавались через справжні почуття "акторів-немовлят". Які не могли довго дивитись в камеру й "дати знак оператору, що не можуть більше зніматися", – забила на сполох Олена Самойленко.

Зі свого боку, відреагувавши на скандал, телеведуча Яніна Соколова зазначила, що частина критиків на фестивалі у Берліні та Парижі відмовилися писати рецензії на це кіно, мотивуючи це небажанням долучатися до піару фільму, який у документально художній манері демонстрував зґвалтування, приниження і садизм.

"Так, це кіно. Ні, на фото не манекен, дитина справжня. Так, її ніхто не питав, чи вона хоче тортур. Дитина була взята з харківського сиротинця, де за допомогою неї демонстрували кадри насилля, ілюструючи катувальний характер сталінських часів", - написала у себе на сторінці у Фейсбук Яніна Соколова.

"Дитина, яку європейці побачили у кадрі не викликала обурення у громадськості. Ilya Khrzhanovskiy, ми не знайомі. Але я дуже хочу, щоб ти, виродок, відповів за це. Як і керівництво харківського сиротинця, яке дозволило дитині пережити це пекло", - обурилась телеведуча.

Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба відреагував на інформацію .

 «За отриманою попередньо інформацією у зйомках використали дітей з будинку дитини. У кадрах – немовлята. Це діти, для яких участь в таких зйомках може бути травмою на все життя! Є також і інші факти, які потребують підтвердження. Вірогідність цих фактів, а також те, хто дозволив використання дітей має розслідувати поліція, до якої я вже звернувся з відповідним запитом», – написав Микола Кулеба у Фейсбуці.

Уповноважений з прав дитини зазначив: «якщо хтось  володіє будь-якою інформацією щодо ситуації – напишіть мені в особисті повідомлення».
 

Варто зазначити, що проект росіянина Хржановського "ДАУ" став скандальним ще до початку показу. За інформацією ZN.UA, річ у тім, що сцени насильства і сексу, які були створені для нього, здебільшого справжні. Режисера навіть звинувачували в нелюдському ставленні до учасників, а сама стрічка стала сумішшю реаліті-шоу, ігрового та документального кіно.

Довідка УМ:

Основні зйомки фільму відбувалися в Харкові, спеціально для них Хржановський побудував на території покинутого стадіону інститут. За даними ВВС, Харків був обраний для зйомок невипадково: у 1930-х роках радянський фізик Лев Ландау п'ять років пропрацював в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ). Крім того, Харків зберіг характерний для епохи конструктивізм і годився для зйомок набагато більше, ніж Москва.

Побудований режисером інститут був справжньою науковою спорудою, з реальними квартирами, буфетами, охоронцями та вченими, які проводили експерименти. Люди, які брали участь у зйомках, прожили на його території три роки, отримували зарплату в радянських рублях і витрачали її на території установи.

Їм також заборонялося проносити на територію будь-які предмети, які належали до ХХІ століття, і вживати вислови, не характерні для епохи зйомок, а вона охоплювала період з 1938 до 1968 року. Місяць зйомок на території інституту прирівнювався до року, тому за три роки режисерові вдалося відзняти матеріалу за умовні 30 років.

Крім того, на території інституту видавалася газета, проводилися партійні і профспілкові збори, функціонував Перший відділ, складений з колишніх співробітників КДБ, і виконував властиву йому роботу – пильно стежив за неухильним дотриманням дисципліни таідеології, суворо, грубо та іноді жорстоко карав порушників і схиляв співробітників до "стукацтва".