Стрітення: хто й кого зустрічає в день 15 лютого?

Перші згадки про свято Стрітення, яке православні та греко-католики відзначають 15 лютого, відносяться ще до IVстоліття. Та урочисто відзначати його, за однією з гіпотез, почали з 528 року в Антіохії. Це територія сучасної Туреччини.

Тоді жителів регіону страждали як не від одного страшного лиха, так від іншого. Тисячі людей гинули від землетрусів, у пожежах та від морової виразки.
 

Та одному з благочестивих християн було видіння: катастрофи закінчаться, коли буде встановлено торжество свята Стрітення Господнього. На честь зустрічі праведного старця Симеона, який жив у Єрусалимі, з немовлям Ісусом. Ця подія описана в Євангелії від Луки. До речі, старослов'янською слово «стрітення» має два значення - «зустріч» і «радість». Віряни одразу провели святкове богослужіння. І лиха припинилися.
 

Із 544 року це свято християни відзначали урочисто та повсюдно.
 

В дохристиянські часи на території України існувало своє уявлення про Стрітення. Його ще називали Стрiчення, Стрiчання, Громниця і Зимобор. В народі вважали, що в цей день зима зустрічається з літом. При чому зиму уявляли в образі старої бабці в полатаному кожусі, а літо - молодою дівчиною з рум'яними щоками. Головним дійством у цей день вважалося освячення води і вогню. Яке у християнстві трансформувалося в освячення свічок. В народі казали, що цього дня можна побачити в небі блискавку й почути грім.

Про стрітенську воду

У храмах цього дня святять воду, яка набуває особливих властивостей.

Стрітенською водою натирають хворе місце і вірять, що цілюща вода допоможе. Також п'ють, якщо щось болить усередині. Стрітенська вода, кажуть, допомагає від "пристріту" - хвороби, що її могло спричинити "погане" око, а також відганяє відьом, щоб "не виссали з корови молока". Цією водою також кроплять й напувають худобу, щоб не хворіла.

Про стрітенську свічку

Свічки, які освячені на Стрітення, називають "громичними" і вважають домашніми оберегами. Упродовж року їх зберігали на покуті. Громична свічка, за повір'ям, оберігає дім від природних стихій, страшних негод, а родину - від "злого ока" та хвороб. Коли гроза, у хатах запалювали громничну свічку як надійний оберіг.

Що зоборонено робити у цей день

Різні роботи, починаючи від господарювання в хаті – прибирати, шити, мити, плести тощо, - і закінчуючи роботами у дворі : рубати дрова, білити, різати, носити воду, копати тощо.

Не треба вирушати у якусь далеку подорож. Вважається, що вона не буде успішним.

І не кладіть гроші цього дня на кухонний стіл: так, як з нього зникають смачні наїдки, так непомітно зникатимуть гроші.

Прикмети на Стрітення

На Стрітення є під стріхами бурульки - буде добрий урожай кукурудзи.

Зі стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.

Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.

Стрітення тепле й сонячне - весна тепла.

На Стрітення холодно - вже скоро весна.

Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.

Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.

Якщо в цей день не буде сонця, чекай суворих морозів.

Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.

Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.

Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет. Крім того, в цей день ворожили, виставляючи тарілку із зерном на ніч надвір (якщо ранком роса — до врожаю, нема роси — погана ознака).