Директор Інституту національної пам’яті Антон Дробович не бачить зв"язку між героїзацією та відновленням пам"яті про історичні постаті.
Про це він сказав в інтерв"ю Укрінформу.
"..От тут важлива деталь – не пов’язані. Термін «герой», якщо дивитися академічно, взагалі з давньогрецької, – це той, хто причетний до богів, блаженний, священний і т.д. Слово «героїс» у перекладі з давньогрецької має саме таке значення. Це глибоко позитивна моральна конотація. Але ми знаємо: люди, які пов’язані зі збройною боротьбою, мали далеко не завжди легкі моральні вибори. І національна пам’ять не може уникати таких проблем.
Були складні рішення. Бо рішення зі зброєю в руках захищати країну – це всім зрозуміло, але діяти терористичними методами на території Польщі, де українці були дискримінованою меншістю, – це зовсім інша історія. І це не зовсім в’яжеться з тим образом абсолютно безгрішних героїв. Тому я – за таку складну історію і за таку складну пам’ять. Більше того, я особисто ініціював на цей рік наукові заходи по Мельнику, тому що я маю запитання і зауваження. Я подивився план роботи інституту та запитав: «А де Мельник? Давайте організуємо заходи по Мельнику». Це буде складний семінар, де прийдуть ті, хто критикують, ті, хто захищають, ті, хто дотримуються центристських поглядів, тобто різні науковці – хай приїжджають і говорять. Я не збираюсь замовчувати, це дуже важлива історія.
Якщо ми не будемо казати правду, то її у свій спосіб розкажуть наші вороги
Я розумію важливість того, щоб говорити про цих людей, говорити про їх внесок в українську незалежність. І найважливіше, що треба зробити – показати, що вони є частиною великого процесу становлення української незалежності. Що в 1991-му році вона не впала з неба, що за неї проливали кров, про неї мріяли в екзилі, заради неї формували політичні організації, заради неї йшли на складні союзи. Хтось на союз із Польщею, хтось – на союз із німцями, хтось сидів за океаном і робив усе можливе, щоб підсилити цю роботу. От про цю історію я хочу розповісти. Я хочу, щоб такого не було: якийсь – з одного боку – священний маршал Жуков на білому коні і з крильцями, а з іншого боку – непорочний Степан Бандера на білому коні з крильцями. Нічого такого не буде, бо це неправда. Я проти оцих спрощень.
Мені часто кажуть, навіть зараз після всіх цих інтерв’ю: ну, не обов’язково підсвічувати ці речі. Я кажу – як то, якщо ми чесно не будемо називати речі своїми іменами, то вороги України першими на це вкажуть: дивіться, вони брешуть, вони так само інструменталізують історію, як Радянський Союз. Цього ми не можемо допустити",- сказав Дробович.
Як повідомляла УМ, Дробович заявив, що необхідно пропагувати героїв, які об'єднують українців.
.
.