Верховна Рада ухвалила рішення направити до Конституційного суду законопроєкт про зміни до Конституції, яким президенту надаються повноваження призначати голів антикорупційних органів, незалежних регуляторів та створювати такі регулятори.
За відповідне рішення проголосувало 282 депутати.
Відповідний законопроєкт до Ради вніс президент Володимир Зеленський. Ним усувається правова колізія, яка робить неконституційним існування в Україні незалежних регуляторів, таких як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та антикорупційних органів, зокрема НАБУ та Державного бюро розслідувань.
Згідно із законопроектом пропонується ст. 106 Конституції з переліком повноважень президента України доповнити пунктами 11-1 та 12-1.
Згідно з цими змінами, в Конституції буде закріплено повноваження глави держави призначати директорів НАБУ і ДБР та звільняти їх із посад у порядку, визначеному законами. Такі повноваження глави держави нині передбачені законами про НАБУ і про ДБР.
Крім того, пропонується уповноважити президента України утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють регулювання, моніторинг і контроль над діяльністю суб'єктів господарювання в окремих сферах, призначати та звільняти членів цих органів.
Після отримання висновку КС парламент може попередньо схвалити (ухвалити в першому читанні) такий законопроект не менше ніж 226 голосами. Після цього, на наступній черговій сесії, ВР може розглядати його для ухвалення в цілому. Для цього знадобиться щонайменше 300 голосів парламентарів.
Нагадаємо, що необхідність ухвалення цього законопроєкту виникла після того, як Конституційний суд визнав неконституційним існування НКРЕКП. Це рішення також поставило під загрозу існування інших новостворених органів, таких як Національне антикорупційне бюро.
Тоді Конституційний суд постановив, що за своєю сутність НКРЕКП є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів.
Зазначимо, що після створення НКРЕКП, з діяльністю установи пов'язували низку корупційних скандалів, зокрема запровадження схеми визначення собівартості електроенергії, відомої як «Роттердам+».
Наразі у самій НКРЕКП утримуються від коментарів до отримання тексту рішення Конституційного суду.
НКРЕКП в Україні відповідає за визначення розмірів тарифів на комунальні послуги, взаємовідносини між суб'єктами ринку електроенергії. Цей орган затверджує формули, відповідно до яких встановлювались тарифи за електроенергію, вироблену різними видами електростанцій.
Нардеп Олександр Дубінський зазнав поразки в апеляційному розгляді у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією: апеляційний суд не задовольнив скаргу, подану адвокатом Дубінського. >>
Кардинальну реформу системи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) готує українське Міноборони. >>
На другий день (19 грудня) з другої спроби Верховна Рада таки відкликала депутата Юрія Бойка з посади члена Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин. >>
Верховна Рада Україниу середу, 18 грудня, ухвалила закон про створення єдиного реєстру військовослужбовців, який передбачає електронні ідентифікатори військових. >>
Законопроєкт щодо запровадження інституту множинного громадянства в Україні у першому читанні у вівторок, 17 грудня, підтримала Верховна Рада. >>
У москві Другий Західний окружний військовий суд засудив двох військовослужбовців ЗСУ Віталія Панченка та Івана Дмитракова до 14 та 15 років колонії за «теракт» у Курській області. >>