Аеропорт Гонконгу відновив роботу після нічних сутичок

09:49, 14.08.2019

Аеропорт Гонконгу, один із найбільш завантажених у світі, відновив роботу після нічних сутичок між поліцією і протестувальниками. Більшість рейсів відправляються 14 серпня за графіком, хоча деякі досі затримуються або скасовані.

 

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

У попередні два дні сотні рейсів були скасовані після того, як протестувальники зайшли до будівлі.

 

Управління Китаю у справах Гонконгу й Макао засудило демонстрантів за «майже терористичні дії» і заявило, що підтримує місцеву владу в жорсткому покаранні винних.

 

 

Керівництво аеропорту заявило, що отримало тимчасовий судовий наказ про «стримування осіб від незаконного і навмисного перешкоджання чи втручання» в роботу аеропорту, і додало, що протестувальники можуть проводити акцію лише у визначених місцях.

 

                                                Reuters

 

Коли протести тільки почалися, уряд Гонконгу називав їх «заворушеннями».

 

В середу директор управління у справах Гонконгу і Макао Чжан Сяомін заявив, що вони тепер мають «ознаки кольорової революції». При цьому він пригрозив, що центральний уряд в Пекіні «не буде сидіти, склавши руки».

 

                                                Reuters

 

Директор Управління зв’язку Центрального народного уряду в Гонконзі додав, що криза в місті переросла «у битву життя і смерті». Навчання з придушення заколоту в місті Шеньчжень, яке розташоване неподалік від автономії, а також військові навчання китайської армії в самому Гонконзі, свідчать про те, що Пекін пильно стежить за подіями, — пише Уніан з посиланням на Washington Post.

 

                                               Reuters

 

Але що означає загострення риторики з боку материкового Китаю? Чжан Сяомін наголосив, що гаслом учасників протестів тепер стала фраза: «Повернемо Гонконг, революція нашого часу!». Масові акції незгоди почалися в травні. Вони закликали уряд формально відмовитися від законопроекту про екстрадицію, який зобов’язав би владу в місті передавати підозрюваних владі на материковій частині Китаю.

 

Тепер учасники протестів вимагають незалежного розслідування фактів зловживання повноваженнями з боку поліції, скасувати обвинувачення, пов’язані з демонстрацією й відновити дебати про демократичні реформи, які були відкинуті у 2015 році.

 

                                       Reuters

 

«Але на відміну від кольорових революцій в Україні, Грузії чи в інших країнах, люди в Гонконзі не борються за якісь абстрактні ідеали, яких ніколи не було в їхньому досвіді. Натомість вони захищають права й автономію, з якими вони виросли. Вони прагнуть демократії тому, що вона була їм гарантована», - пише видання.

 

Китайсько-британська декларація від 1984 року, яка передбачала повернення Гонконгу під контроль Китаю в 1997 році, обіцяла, що місто збереже широку автономію і систему, засновану на демократії, захисту прав людини й верховенстві закону. В 1991 році так званий «Основний закон», який став своєрідною конституцією для автономії, встановлював за мету гарантії загального виборчого права в обранні виконавчого голови Гонконгу і членів місцевої Законодавчої ради.

 

                                        Reuters

 

Але Пекін підривав цей підхід від самого початку, відкладаючи демократичні реформи й встановлюючи свою повну владу над процесом інтерпретації «Основного закону». Він підпорядкував собі місцеві суди, які повинні були залишитися «незалежними» і «кінцевими» інститутами. Гонконзька законодавча влада переформатована так, щоб виборні її члени завжди були в меншості.

 

Демонстранти й академіки пояснюють, що гасло «Повернемо Гонконг» означає, що місто повинне повернутися до того верховенства закону, неупередженої поліції, незалежних судів і вільної преси, які колись були в місті. Вони стверджують, що у слові «революція» немає нічого нового. Адже у 2014 році в Гонконзі пройшла «Революція парасольок», вимогою якої було встановлення реального виборчого права.

 

                               Reuters

 

Але зміна в риториці Пекіна означає, що він розглядає протести як загрозу для існування. «Основний закон» передбачає, що китайська армія у Гонконзі повинна базуватися лише для оборони. Вона не повинна втручатися у внутрішні справи міста. На питання про розгортання армії в автономії представник Пекіну Ян Ганг сказав: «Основний закон чітко визначає відповідь на це питання, і мені нічого додати».

 

Стаття 14 також передбачає, що уряд Гонконгу може попросити про «допомогу гарнізону у підтриманні громадського порядку і в разі ліквідації наслідків катастрофи». Зважаючи на те, що виконавчого голову автономії обирає комітет з 1200 людей Пекіна, центральний уряд Китаю може легко скористатися цією можливістю.

 

Ще одну лазівку дає стаття 18. Вона говорить, що в разі війни або через потрясіння всередині Особливого адміністративного регіону Гонконгу, які «ставлять під загрозу національну єдність чи безпеку», Постійна комісія національного народного конгресу може проголосити надзвичайний стан і застосувати «відповідні національні закони».

 

Називаючи протести «кольоровою революцією», Пекін готує виправдання для військового втручання.