У Чугуєві попрощалися з Русланом Дейнеком, який п'ять років був похований як безіменний боєць

На Харківщині попрощалися збійцем 92-гої бригади Русланом Дейнеком, який загинув іще в Іловайському котлі 2014 року.

Тоді його тіло не змогли ідентифікувати, йдеться в сюжеті ТСН.

Майже п'ять років Руслана вважали зниклим безвісти, батьки шукали його та тричі здавали ДНК, щоби знайти збіги в базі даних. Після останнього дослідження Руслана вдалось ідентифікувати. Увесь цей час він був похований як безіменний боєць на військовому кладовищі під Запоріжжям. 

Тепер його перепоховали в рідному Чугуєві. Із захисником побратими прощалися на колінах. "Це був перший і останній бій серйозний, де він загинув. П'ять років проходили пошуки його батьками. Незважаючи на вік, 20 років, він був мужньою людиною, до останнього вів бій", - розповів побратим Федір Шевченко. 

Як повідомляють місцеві ЗМІ, Родичі згадують, що 19-річний Руслан навчався у технікумі, згодом вступив на заочне відділення Харківського національного університету радіоелектроніки та пішов на контракт у ЗСУ.

Руслан Дейнека був навідником гаубичної самохідної артилерійської установки. 2014 року хлопець потрапив у Іловайський котел. З 27 серпня, Руслан перестав виходити на зв’язок із батьками.

“Подзвонив і все, більше не було дзвінків. Сказав, що обстрілюють, почав говорити, що хоче іншу роботу”, — переповідає останню розмову з сином Юрій Дейнека.

“Сказав, що дуже страшно, мамо, нас обстрілюють, мені дуже страшно. А ми нічим не могли йому заради”, — мати знову ридає.

За місяць по тому українські пошуковці поміж сіл Ленінське та Новокатеринівка на згорілому пшеничному полі знайшли вщент розтрощену вибухом САУ, а біля неї зібрали фрагменти людських останків, які привезли до Запоріжжя.

“У складі батальйонно-тактичної групи 92-ої бригади було три САУ. Усі три місця, де вони були знищені ворогом, ми знайшли. У них є номери, є фото. І біля однієї ми зібрали останки невідомого бійця… Те, що ми бачили зараз під час ексгумації, це саме ті людські рештки, які ми збирали тоді у вересні 2014 року на полях під Іловайськом”, — розповідає представник місії “Евакуація 200” Павло Нетьосов.

“У ніч на 28 серпня 92-га бригада намагалася прорватися до оточених українських військових. САУ Дейнеки накрило ворожим обстрілом, вибухнув боєкомплект. Навіть від установки мало що залишилося. Там велика вирва, два метри завглибшки. Від посадки майже нічого не лишилося, поле пшениці було, воно повністю згоріло, жодного колоска. Руслана збирали в радіусі 200 метрів”, — згадує Нетьосов.