Ветеран 24-ї бригади імені короля Данила Юліан Циганко помер 16 жовтня у військовому госпіталі в Києві після тяжкого поранення на фронті та 35 місяців боротьби за життя.
Юліан Циганко у листопаді 2015 року отримав поранення у руку та живіт. Ворожа куля вразила печінку та кишківник воїна. Лікарі провели десятки операцій, щоб покращити його стан.
У вересні Юліан Циганок повернувся із ліквання у Відні, яке оплачували волонтери. На жаль, операції вагомого результату не принесли, чоловік відразу потрапив до палати в госпіталі.
4 жовтня його стан погіршився, пораненого воїна перевели до реанімації, де він перебував у стані коми.
"Сьогодні о 8.10 перестало битися серце мужнього воїна Юліана Циганко!", - написала 16 жовтня волонтерка Наталія Арестова.
"Все... Крик ...ЮЛІАН ЦИГАНКО! Боровся до останнього...Ми так вірили... Помоліться за упокій душі!!!", - додала Ірина Каптур.
Львів’янин Юліан Циганко народився 1975 року. До війни працював на залізниці, ремонтував залізничні колії, працював в деревообробному цеху, опанував фах сантехніка.
Він у травні 2014 року пішов на війну добровольцем.
"Знаєте, якби ми зайшли в Луганськ, ми б втримали місто, але нам дали автобуси "Школярики" і ними ми поїхали воювати, зайшли в Щастя, розігнали місцевих … навіть не знаю як їх назвати. Потім поїхали на Веселу Гору Новоайдарського р-ну. Луганськ бачив зблизька, але то і все", - описує згадки Юліана Циганка про перші місяці війни Анна Шевченко.
"Я відслужив срок, демобілізувався 4.06.15 року. А другий раз пішов 17.08.15. цільово в свою частину. Тоді ми були в Кримському, в Трохізбенці, постійно роз’їжджали, супроводжували арту. Тут і сталось зі мною… 17.11.15 року. Стояв я в караулі, там було 6 постів, а тепловізор був лише один. Мене попередили що до мене лізе тіло, але я нічого не бачив. Мене вислідив диверсант. Як він ходить по лісу треба вчитися ціле життя. Він вистрілив мені в руку, в живіт, ще й сталася контузія зрикошетило від дерева в каску. Я навіть не чув як він стріляв, лише відчув удари", - розповідав Юліан Циганко.
Він наголошував, що його поранили із російської зброї, кулі калібру 9х39, так званого "вінторєза", який буквально накручує на себе та вириває тканини людського організму.
Юліан Циганко був сиротою, після поранення чоловік залишився одинаком, а через постійні операції постійно перебував на лікарняному ліжку.
(Юліан Циганко за АГСом до поранення)
Колись життєрадісний чоловік надзвичайно схуд та змарнів, але не втрачав надії та готувався до наступної операції.
"Коли я був в армії, я реально приносив користь, дуже хочу ще пожити повноцінним життям", - говорив волонтерам Юліан Циганок.
Нагадаємо, снайпер Валентин Ковальський із 95-ї бригади помер після 33-ох місяців боротьби за життя.