Після тортур - 2 кримінальні справи та клеймо «терориста»: історія кримського татарина Рената Параламова

Ренат Параламов пройшов через жорстокі тортури у ФСБ та змушений був залишити домівку в Криму. Коли спробував оскаржити дії силовиків окупаційної адміністрації, з’ясував, що проти нього заведені дві кримінальні справи за незаконне поводження зі зброєю.

Історію Раната Параламова розповідає Радіо свобода.

Ренат Параламов – програміст, фахівець IT-сфери, кримський татарин, мусульманин, батько чотирьох дітей. До вересня минулого року жив із сім'єю в Нижньогірському районі Криму. У вересні 2017 року до них додому нагрянули співробітники ФСБ Росії, які влаштували обшук. Через кілька годин слідчих дій вони зажадали від Параламова поїхати з ними. Він погодився, сів у мікроавтобус разом із оперативниками і зник на два дні.

Спроби рідних розшукати його успіхом не увінчалися, поки він сам не вийшов на зв'язок і не повідомив, що став жертвою жорстоких тортур.

«Сказали, що я повинен працювати на них»

Рената Параламова знайшли активісти на автовокзалі Сімферополя зі слідами побоїв і в украй складному психологічному стані. Деякий час він не міг розмовляти і зміг розповісти про те, що з ним сталося, тільки після надання медичної допомоги. За словами Параламова, співробітники ФСБ били його, катували струмом, погрожували зґвалтуванням і розправою над рідними.

Пізніше, вже в Києві кримчанин докладно розповів про тортури, під впливом яких його змусили підписати два протоколи, де він «зізнався» у зберіганні тротилу і патронів, а також в участі в мусульманській релігійній організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії.

«Мене змусили підписатися під двома протоколами. В одному з них я «зізнаюся» в тому, що 2014 року в лісосмузі села Дворіччя я знайшов тротил, патрони і дроти до них, які заховав у себе вдома в Нижньогірському, а потім переховав в Мар'їнім Гаю біля Сімферополя. В іншому протоколі йшлося про те, що я є членом організації «Хізб ут-Тахрір» і що нібито поширював інформацію про неї в соцмережі «ВКонтакте», і що мені давали уроки в гуртках із людьми. Так мене змусили обмовити себе й інших людей», – розповідав він.

За словами кримчанина, співробітники ФСБ Росії схиляли його до співпраці, погрожуючи в іншому випадку використовувати ці протоколи проти нього.

«Мені сказали, що в мене варіантів небагато, що я повинен працювати на них. Пояснили, що за першим протоколом мені дадуть три роки умовно. Але протягом цього часу я повинен буду давати їм інформацію, яку вони захочуть. Якщо ж я захочу схитрувати або розповісти комусь, що зі мною сталося, вони мене покарають –піднімуть інший протокол, за яким я піду в тюрму, від 15-17 років до довічного ув'язнення», – розповідав кримчанин.

На співпрацю з ФСБ Ренат Параламов не пішов і після цих подій змушений був залишити півострів. Разом із сім'єю він живе в Києві. Але виявилося, що на цьому історія не закінчилася.

Слід ФСБ

Родичі Рената Параламова подали заяву до російської поліції з проханням розшукати людей, які його катували. Спроби кримських адвокатів залучити до відповідальності співробітників ФСБ, причетних до цих тортур, привели до несподіваного фіналу.

З'ясувалося, що Ренат Параламов оголошений у розшук кримським МВС Росії за двома статтями Кримінального кодексу Росії – частини 1 статті 222.1 (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин) і частини 1 статті 222 (незаконні придбання, передача, збут, зберігання боєприпасів). Санкція першої статті передбачає до п'яти років позбавлення волі і великий штраф, а другий – позбавлення волі до чотирьох років, обмеження волі до трьох років, примусові роботи до чотирьох років або арешт до шести місяців і великий штраф. Це саме той склад злочину, під яким Ренат Параламов підписався в протоколі ФСБ рік тому після тортур.

«Суддя військового гарнізонного суду Сімферополя, в якому ми оскаржували відмову в порушенні кримінальної справи за фактом тортур щодо Рената Параламова, повідомив, що вони робили запит у МВС Росії з приводу місцяперебування Рената Параламова і отримали відповідь, що він – у розшуку за двома статтями КК Росії про незаконне зберігання і поширення зброї.

У цьому явно проглядається інтерес ФСБ, яка раніше «вибила» з Параламова протоколи про зберігання боєприпасів. Ця стаття підслідності МВС, але оперативники ФСБ можуть виявляти будь-які правопорушення і передавати їх за підслідністю. Тому слід ФСБ тут очевидний», – розповів Крим.Реалії кримський адвокат Едем Семедляєв.

На цей момент на сайті російського МВС Рената Параламова немає серед тих, кого розшукують за підозрою у скоєнні злочинів. Едем Семедляєв має намір з'ясовувати ситуацію. «Ми обов'язково в цьому розберемося. Адже до суду від МВС прийшла саме така відповідь, що Ренат Параламов перебуває в розшуку. Ми зберемо більше інформації і тоді все буде зрозуміліше», – говорить він.

Добровільно прийшов, добровільно зізнався, добровільно пішов?

У той же час ті, хто катував Рената Параламова, залишаються безкарними. Кримський адвокат Еміль Курбедінов раніше подав заяви про злочин у ФСБ і російську військову прокуратуру. Але там відмовилися порушити кримінальну справу за цим фактом.


«Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була абсолютно необгрунтованою. Слідчий військового слідчого комітету допитав тих осіб, які брали участь у заходах того дня, коли Рената Параламова забрали з дому.

У них така легенда, що Ренат добровільно прийшов до них у ФСБ, пробув у них деякий час, добровільно пішов із ФСБ, наступного дня добровільно повернувся і зізнався у величезній кількості злочинів. А вони, через свою шляхетність, його не затримали, а відвезли на автовокзал і висадили, щоб він вирушив додому. Ніякої критики така легенда не витримує. Але на основі цього слідчий відмовив у порушенні кримінальної справи, а всі наші доводи назвав спробою Рената уникнути відповідальності за злочини, які він нібито зробив», – каже адвокат.

Еміль Курбедінов оскаржив відмову в порушенні кримінальної справи в підконтрольному Росії військовому гарнізонному суді Сімферополя. Але в судовому засіданні з'ясувалося, що оскаржувана постанова скасована слідчим військовим комітетом.

«Під час розгляду апеляційної скарги на електронну пошту суду надійшло повідомлення, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була скасована у зв'язку з тим, що заступник керівника слідчого військового комітету угледів у ній недоліки. Тому її направили на повторний розгляд. Це говорить про те, що ми мали рацію, подаючи цю скаргу, і змусили слідчий відділ визнати, що ця постанова була незаконною», – зазначає Еміль Курбедінов.

Хто катував Параламова?

За словами кримських адвокатів, поки в Криму жодне резонансне викрадення не розслідуване, оскільки російські силові органи всіляко затягують цей процес. Проте вони мають намір і далі домагатися притягнення до відповідальності тих, хто викрадає і катує кримчан.

Розслідування справи про тортури над Ренатом Параламовим, незаконному позбавленні його волі і вторгненні в його житло розслідує Прокуратура АРК (підконтрольна Генпрокуратурі України). В рамках розслідування складено фотороботи двох людей, які були присутні в будівлі ФСБ під час тортур над кримчанином. «Прокуратура бере участь у заходах із поширення фоторобота в Криму, на території України і за її межами, щоб винні швидше знайшлися», – заявляють у відомстві.

Рідним Рената Параламова навіть вдалося впізнати людину, яка забирала його з дому у вересні 2017 року. Вони випадково зустріли цю людину на вулиці біля будівлі ФСБ і зажадали пояснень. Але всі питання він проігнорував і втік.

Згодом з'ясувалося, що його звуть Андрій Сушко. Він –колишній співробітник кримського главку СБУ, тепер служить у ФСБ Росії і є підозрюваним у кримінальному провадженні Прокуратури АРК.

Кримські адвокати і юристи також збирають документи для передачі справи Параламова та інших викрадених кримчан у міжнародні інстанції, зокрема, спецдоповідачеві ООН із питань тортур.