В Інституті археології Національної академії наук України заявили, що археологічні знахідки на Поштовій площі не унікальні, а стандартні для київського Подолу.
Про це йдеться в повідомленні Інституту археології.
«Виявлені розкопками ДП «Центр археології Києва» на Поштовій площі об’єкти і артефакти є інформативними, проте не унікальними, а радше, стандартними для центральної частини київського Подолу», - ідеться у заяві.
При цьому археологи підкреслюють, що артефакти в інших частинах Києва не поступаються історичною цінністю тим, що знайдені на Поштовій, а «подекуди мають вищий рівень експозиційності».
Головна проблема у створенні музею в такому форматі, як пропонуєтся зараз, - відсутність технологій та спеціалістів.
«В Україні на сьогодні відсутні методики, фахівці та реставраційні організації, які можуть виконати ці роботи», - інформують в Інституті археології.
При цьому зазначається, що насамперед відсутні спеціалісти з консервації деревини, яка буде надзвичайно швидко псуватися.
У зв’язку з усім вищенаведеним, Інститут НАН пропонує здійснити на Поштовій площі археологічні дослідження «в повному обсязі», а також створити спеціальну комісію, яка має вирішити питання музеєфікації знахідок «в порядку та на підставах, визначених законом».
При цьому наголошується, що закиди про хрещення Русі саме на Поштовій площі не відповідають дійсності, тому є «дилетантськими», адже не підтверджуються ані тогочасними джерелами, ані археологічними свідченнями.
Нагадаємо, за створення музею на Поштовій площі голодувала Анабелла Моріна, яка почубилася із міським головою Києва Віталієм Кличком перед засіданням Київради, на якому розглядалося питання збереження пам’яток.
Їх виявили під час розкопок на місці запланованого будівництва торгового центру. Будівництво призупинили через те, що триває вирішення проблеми подальшої долі пам’яток. Якщо убде створено музей на Поштовій площі, то новий торговий центр у середмісті не з’явиться.