Франція і Польща обмінялися критичними заявами через реформу ринку праці в ЄС

Президент Франції Емманюель Макрон і керівництво уряду Польщі обмінялися гострими критичними заявами через небажання Варшави погодитися на реформу ринку праці в Європейському союзі.

Реформа має унеможливити полякам працювати в заможних країнах ЄС, при цьому платячи низькі, порівняно з тими країнами, податки і соціальні внески вдома в Польщі.

Відтак, пан Макрон різко розкритикував таку позицію Польщі й заявив, що вона є ще однією ілюстрацією помилок польського уряду і «проявом того, що ця країна хоче стати на самому узбіччі європейської історії, сучасної і майбутньої».

Як сказав президент Франції, виступаючи в перебігу візиту до Болгарії, Польща «вирішила ізолювати себе від Європи».

«Європа – регіон, створений на цінностях, на відносинах із демократією і громадянськими свободами, з якими Польща сьогодні перебуває в конфлікті. Польща визначає майбутнє Європи сьогодні, і не вона буде визначати його завтра. Сьогодні Польща – не та країна, що має вказувати напрямок Європі, це країна, що вирішила виступити проти європейських інтересів у багатьох галузях», – заявив Макрон.

У його апараті відтак наголосили, що Макрон критикував не саму Польщу чи її народ, а саме уряд країни, який порушує багато європейських принципів.

Але у відповідь прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло, яка ранішеобіцяла захистити «інтереси Польщі і поляків» від реформи ринку праці ЄС, назвала критику французького керівника «зарозумілою» й заявила, що причиною може бути «брак політичного досвіду» 39-річного президента Франції.

«Сподіваюся, що в майбутньому він виправить цей недолік і буде більш зваженим», – додала польський прем’єр. Порадивши Макронові «займатися справами своєї країни», Шидло заявила, що «не президент Франції буде вирішувати майбутнє Європи чи інший окремий лідер, а всі країни-члени ЄС спільно».

А міністерство закордонних справ Польщі терміново викликало тимчасового повірника у справах Франції в цій країні, щоб висловити «обурення Польщі зарозумілими словами» французького керівника.

Предметом суперечки є небажання Польщі реформувати чинні норми Євросоюзу про роботу працівників, відряджених із однієї країни ЄС до іншої. При цьому ті, хто прибуває з бідніших східноєвропейських країн до заможніших західноєвропейських, за цими нормами, платить у рідній країні податки і соціальні внески, що значно нижчі, ніж якби їх платили у країні, де здійснюється робота. Таким чином, такий працівник зі Сходу обходиться працедавцеві на Заході значно дешевше, ніж місцевий.

Зловживання цією нормою в Євросоюзі вже назвали «соціальним демпінгом» і прагнуть змінити її. Польща, яка виступає проти реформи, є в ЄС найбільшим постачальником таких «працівників у відрядженні» до західноєвропейських країн – їх щороку виїжджає туди за цим принципом від 300 до 400 тисяч. Франція є серед тих країн, які найбільше прагнуть реформи.

Крім того, Польща перебуває у стані глибоких суперечок із Європейською комісією ще через цілу низку розбіжностей – від відмови приймати біженців за квотами ЄС до дедалі більшого посилення контролю нині владної у країні партії «Право і справедливість» над судовою системою і засобами інформації Польщі.