Тенденція до витіснення корінного населення чітко простежується після анексії Криму Росією у 2014 році.
Про це йдеться в доповіді Фонду Бориса Немцова «Політичні переслідування в Росії: шість місяців 2017 року».
"Крим фактично стає позаправовою територією, де безпрецедентне і систематичне порушення закону і прав людини обумовлене в тому числі і відсутністю повноцінного доступу для правозахисників і представників ЗМІ (в першу чергу, українських)", - сказано в звіті.
Згідно з інформацією, протягом всього періоду з моменту проведення незаконного референдуму, "чітко простежується тенденція до витіснення з півострова корінного населення, в першу чергу кримських татар і кримськотатарських активістів, формуються несумісні зі звичайним життям умови існування частини населення, яка зберегла українське громадянство, відмовившись від прийняття російського".
За даними громадської організації "КримSOS", в 2016 році на півострові було зафіксовано близько 280 випадків грубих порушень прав людини, включаючи 3 викрадення, було порушено 32 нових кримінальних справи, здійснено понад 177 затримань, проведено понад 50 обшуків, щонайменше 7 осіб було відправлено на примусову психіатричну експертизу.
В цілому, починаючи з 2014 року в Криму були викрадені або зникли безвісти не менше 15 людей, повідомляється в доповіді. Переважно, це кримські татари, а також громадські активісти та журналісти, які відкрито висловлюють свою незгоду з анексією Криму.
За оцінкою правозахисників, список українських громадян, незаконно позбавлених волі в Росії і окупованому Криму, в 2016 році збільшився майже вдвічі: станом на кінець листопада 2016 року в ув'язненні на території РФ перебувало 36 українських громадян (МЗС України вказує цифру 31).
"Звичайною практикою стали незаконні переміщення громадян України з Криму на територію РФ", - заявляють автори доповіді.
Згідно з інформацією Кримської правозахисної групи, протягом трьох останніх років у виправні установи різних регіонів Росії було вивезено не менше 2200 громадян України, які перебували в ув'язненні на території Криму на момент анексії.
"Відтоді, як Росія анексувала Крим, ті, хто перебувають при владі використовують широкий арсенал прийомів залякування, щоб придушити незгодних; серія викрадень в період з березня по вересень привела до того, що багато відкритих критиків виїхали з регіону. Ті ж, хто залишився, зазнають переслідувань з боку влади, сповненої рішучості змусити мовчати опонентів", - говорить Джон Дальхізен, директор програми по Європі та Центральній Азії Amnesty International.
У доповіді наголошується, що переслідувані часто не мають доступу до незалежної та якісної юридичної допомоги, матеріали обвинувальних висновків, як і доказова база, часто грунтуються на словах засекречених свідків, матеріали слідства є держтаємницею, у адвокатів беруть підписи про нерозголошення.
Є численні свідчення застосування тортур під час слідчих дій.
Також найпоширенішим порушенням з боку російської влади в Криму є прояв дискримінації за національною і релігійною ознакою, а також у зв'язку з політичними переконаннями.
"Жителі півострова зазнають безпідставних затримань і арештів, принцип презумпції невинуватості фактично відсутній, кримчани масово притягуються до кримінальної відповідальності за сфальсифікованими політично мотивованими справами, можливість незалежного і неупередженого судового розгляду, як і реальна змагальність процесу, відсутні", - йдеться в доповіді.