Прах першого керівника ОУН Євгена Коновальця можуть ексгумувати в Нідерландах

Могила полковника армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди) незабаром може опинитися під загрозою.

Так само, як це сталося із могилою письменника Олександра Олеся у Празі. Тому прах Коновальця також пропонують перепоховати в Україні.

На цьому наголошує перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, голова Організації українських націоналістів Богдан Червак на своїй сторінці у Facebook.

«Ситуація із могилою Олександра Олеся може повторитися. В аналогічному становищі перебуває могила визначного державного і політичного діяча, першого Голови ОУН Євгена Коновальця у Роттердамі. Оренду на місцевому цвинтарі сплачує «Стрілецька громада» з Канади. Це люди у поважному віці. А тому з об’єктивних причин може припинитися оплата. А відтак прах Євгена Коновальця опиниться за межами цвинтаря і в неукраїнських руках. Цього не можна допустити», - написав пан Червак.

Голова ОУН щиро радіє, що «українська влада заопікувалася прахом Олександра Олеся».

І додає: «Але так само треба заопікуватися могилою Коновальця, особливо на передодні 100-річчя УНР, одним із будівничих якої був Коновалець. ОУН надасть усю можливу допомогу, щоб прах Коновальця повернувся в Україну.»

                              Могила Коновальця на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі. 

Зазначимо, що Євген Коновалець (14 червня 1891 - 23 травня 1938) є видатним українським політичним і військовим діячем періоду визвольних змагань в Україні, як у 1917-1921 рр., так і під час еміграції у 20-30 роки.  

Коновалець був полковником армії УНР, командантом УВО, головою Проводу українських націоналістів (1927), першим голова ОУН (з 1929) та одним із ідеологів українського націоналізму.

Агенти радянських спецслужб здійснили декілька невдалих спроб замахів на Євгена Коновальця. Реалізацію останньої операції з убивства Коновальця під кодовою назвою «Ставка», розробляли у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна. Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов.

23 травня 1938 р. Коновалець був убитий Судоплатовим у Роттердамі в результаті цієї спецоперації: вбивця, увійшовши в довіру, передав провіднику ОУН в готелі «Атланта» вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом, як подарунок «від друзів».

До речі, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначає, що чимало могил видатних українців, які розташовані по всьому світу, також перебувають під загрозою.

«Частина, вочевидь, залишиться на місці й потребуватиме спільної опіки місцевих українських громад й української держави. Частину слід перепоховати в Україні через відсутність такої можливості», – вважає пан В’ятрович.

Щодо найвизначніших українців, на його думку, українська держава сама має ініціювати їх повернення на рідну землю для поховання у Національному пантеоні.

За інформацією начальника відділу обліку і збереження місць пам'яті Інституту національної пам'яті Павла Подобєда, «за межами України знаходиться понад 250 тисяч поховань представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури». Багато з них можуть бути ліквідовані найближчим часом.

Нагадаємо, що правнуки письменника Олександра Олеся дали згоду на перепоховання його останків в Україні. Наразі прах зберігають у депозитарії Ольшанського кладовища у Празі, після того, як 3 січня їх було ексгумовано.