Мовний закон Ківалова-Колесніченка розглядають заангажовані судді КСУ

Конституційний суд в рамках розгляду мовного закону Ківалова-Колесніченка відмовився дати відвід суддям, які мають конфлікт інтересів через участь в узурпації влади колишнім президентом Віктором Януковичем.

Про це повідомив депутат від фракції «Народний фронт» Леонід Ємець на своїй сторінці у Facbeook в четвер.

«Статус української мови визначатиметься складом суду, до якого немає довіри і який є залежним від політичних впливів. Ганьба, і правовий нігілізм», – обурюється пан Ємець.

Пізніше депутат Ємець повідомив, що засідання КСУ щодо мовного питання, після розгляду низки питань було завершено, про дату і час наступного – буде повідомлено пізніше.

Серед іншого, Конституційний Суд вирішив залучити як свідків у справі Андрія Парубія, Ігоря Гриніва, Арсенія Яценюка, Сергія Соболєва й інших депутатів Верховної Ради 6 скликання.

Тим самим судді КСУ задовольнили клопотання юриста партії «Свобода» Олега Бондарчука.

Суд також погодився залучити низку експертів до розгляду даного питання: юриста й колишнього «регіонала» Сергія Головатого, директора Інституту української мови Павла Гриценка й заступника голови Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Мінкульті Тараса Марусика.

Па Ємець також оприлюднив фото, яке підписав: «В Конституційному суді, в добрій компанії на сторожі рідної мови. Шишкін, Селіванов, Кошулинський, Ємець.»

Зазначимо, що Конституційний суд розглядає конституційність закону про засади державної мовної політики авторства депутатів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка.

Відповідне подання підписали 57 народних депутатів. Суддя-доповідач у справі - Ігор Сліденко.

Цей мовний закон відомий як «закон Ківалова-Колесніченка» був прийнятий Радою в липні 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.

Угорська мова є регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдовська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також є регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

24 лютого 2014 року, одразу після втечі Януковича, Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. Це, зокрема, стало підставою для влади Криму заявити про утиски прав російськомовного населення.

Разом з тим, тодішній в.о. голови Верховної Ради та в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення парламенту.

Згідно подання, яке розгялдає КСУ, депутати просять суд визнати закон таким, що не відповідає Конституції. Автори подання стверджують, що під час ухвалення закону в парламенті були порушені процедура розгляду та ухвалення, а також процедура особистого голосування.

Зокрема, обранці вважають, що їх було позбавлено права як законодавчої ініціативи, так і можливості внесення виправлень, уточнень, а також усунення помилок та суперечностей у тексті законопроекту під час другого читання.

Водночас, у четвер, під стінами Конституційного суду близько 30 представників партії ВО «Свобода» та інших патріотичних організацій вимагали, щоб суд скасував цей закон.

«Згадаймо, як цей закон протягала банда «Партії регіонів» у парламенті і як відреагувало суспільство - масовими акціями протесту, мовним Майданом і лютим опором. Зараз ми маємо в підсумку домогтися, щоб цей закон був скасований», - сказав депутат Андрій Іллєнко.