Відголоски «Волинської трагедії»: МЗС України різко відреагувало на нове свято у Польщі

11 липня польський Сейм ухвалив державним святом: днем пам'яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки".

Як інформує УМ, про це йдеться у заяві сейму Польщі у Фейсбуці.

У середу, 4 червня, польський Сейм прийняв закон про встановлення нового державного свята. Відтепер 11 липня буде днем пам'яті поляків – жертв геноциду, вчиненого Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією на східних територіях Другої Польської Республіки.

У Сеймі наголосили, що "мучеництво за приналежність до польської нації заслуговує на те, щоб про нього пам'ятали у вигляді дня, що призначається щорічно польською державою, в який будуть вшановувати жертви".

У заяві зазначили, що в період з 1939 по 1946 рік ОУН та УПА, а також "інші українські націоналістичні формування, що діяли на східних прикордонних територіях Другої Польської Республіки" скоїли "геноцид польського населення".

"Вони вбили понад 100 тисяч поляків, переважно селян, знищили їхнє майно та змусили сотні тисяч поляків покинути східні прикордонні території Другої Польської Республіки", – додали у Польщі.

У свою чергу Міністерство закордонних справ України розцінює рішення Сейму Республіки Польща щодо встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв так званого “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки”як таке, що йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею.

Про це МЗС України повідомило 5 червня на своїй сторінці у Фейсбуці.

Наводимо повний текст оприлюднений МЗС:

«Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн.

Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки.

Закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею.

Попри упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Республіки Польща, продовжуємо йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно. Вже маємо на цьому шляху практичні результати, які повинні мати розвиток і в майбутньому.

Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям - серед поляків. Ворог у нас спільний - Росія.

Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх».

Варто нагадати, що у відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943-45 роках бійцями УПА.

Питання ексгумацій роками було яблуком розбрату у відносинах між Україною та Польщею. Польська влада, очолювана Дональдом Туском, тисла на Київ з вимогою скасувати мораторій. У Варшаві навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.

Наприкінці квітня у Тернопільській області, на території нині неіснуючого села Пужники, розпочали ексгумувати останки поляків, що загинули у 1945 році. Керівник польсько-української робочої групи з історичного діалогу Павел Коваль назвав це проривом у відносинах між обома країнами.

Як повідомляла УМ, Ексгумація жертв 1945 року: на Тернопільщині знайдено останки 42 людей.