Не тризубом лише
Княжі знаки Київської династії – одна з найцікавіших тем в історії нашої Держави. Ними позначали кордони володінь, таврували худобу, наносили на побутові та ювелірні вироби, зображували на монетах і печатках.
З Х ст. на території української середньовічної держави Русь активно стала запроваджуватися система княжих знаків Київської династії. У науці до них вживають такі назви: тризуб, двозуб, знаки багроподібної форми, знаки індивідуальних форм та знаки, подібні до літери Ж.
За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів.
Окрім того, один знак міг мати різне накреслення, що було продиктовано поверхнею, на який він зображувався, чи тодішньою модою. Проте він завжди зберігав свою основу.
На сьогоднішній день відомо про декілька сотень різновидів княжих знаків наших князів. Згодом вони були замінені гербами, проте вони продовжували існувати й уже у змінених формах та перетворилися на герби князів Острозьких, Вишневецьких, Четвертинських, Огінських та інших.
У 1918 р. знак Володимира Великого було взято як основу герба України.