Репресовані комуністичним режимом: в Україні минулоріч реабілітовано 560 осіб – УІНП
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
Повертаючи правду про Голодомор, ми маємо зберегти кожен спогад, кожне свідчення про ті часи, особливо від тих, кого вже ніколи не розпитаємо, кажуть музейники. (Фото: Фейсбук Музей Голодомору I Holodomor Museum)
Великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані журналістами, оголосив Національний музей Голодомору-геноциду.
Як інформує УМ, про це повідомили на сторінці Музей Голодомору I Holodomor Museum у Фейсбуці.
«Більшості журналістів бодай раз у житті доводилося записувати спогади свідка Голодомору. Але, як відомо, життя сюжету чи газетного номера коротке, бо завтра актуальними будуть нові теми і матеріали. Та для історії зафіксовані свідчення не втратять своєї цінності навіть через багато років, головне, аби ці матеріали були зібрані в одному місці. Наш музей якраз є таким майданчиком, де акумулюються спогади усної історії Голодомору», — йдеться у дописі Музею на його офіційній фейсбук-сторінці.
Оскільки очевидців тієї трагедії з кожним роком стає все менше, дуже важливо, щоб вони залишили свої сповіді про пережите, кажуть у музеї. Тож його співробітники звертаються до журналістів та українських медіа із проханням переглянути свої архіви — раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Медійників просять подивитись підшивки газет, випуски теле- і радіопередач, знайти такі розповіді і передати в Музей Голодомору. «Важливо все: робочі матеріали (розшифровки), світлини, аудіо- та відеозаписи або ж матеріали, які були підготовлені за ними», — кажуть музейники.
Усім готовим поділитися такими матеріалами вони пропонують писати на адресу memoholodpress@gmail.com чи на сторінки Музею Голодомору у соцмережах.
Дещо раніше Національний музей Голодомору-геноциду виступив із закликом до всіх небайдужих долучитися до підписання петиції про позбавлення англо-американського журналіста Волтера Дюранті Пулітцерівської премії. На своїй фейсбук-сторінці музей зазначив, що репортажі Волтера Дюранті початку 1930-х років є яскравим прикладом дезінформації, яка допомагала комуністичному режиму приховувати від світу факти масової смертності від голоду.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Чотири роки тому ти посунув підпорядковану тобі орду на територію «нацистської України» (тут і далі наводимо твою «речуху»), аби повернути її в лоно «матінки росії» і відновити тим самим «історичну справедливість». >>
Всі три геноциди української нації у ХХ столітті були штучними. Особливо страшним був другий з них, який сучасний світ ідентифікує як Голодомор 1932-1933 рр. >>
Обробляючи власну ділянку, українець натрапив на унікальний артефакт, пов’язаний із добою Київської Русі та середньовіччям. >>