Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Повертаючи правду про Голодомор, ми маємо зберегти кожен спогад, кожне свідчення про ті часи, особливо від тих, кого вже ніколи не розпитаємо, кажуть музейники. (Фото: Фейсбук Музей Голодомору I Holodomor Museum)
Великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані журналістами, оголосив Національний музей Голодомору-геноциду.
Як інформує УМ, про це повідомили на сторінці Музей Голодомору I Holodomor Museum у Фейсбуці.
«Більшості журналістів бодай раз у житті доводилося записувати спогади свідка Голодомору. Але, як відомо, життя сюжету чи газетного номера коротке, бо завтра актуальними будуть нові теми і матеріали. Та для історії зафіксовані свідчення не втратять своєї цінності навіть через багато років, головне, аби ці матеріали були зібрані в одному місці. Наш музей якраз є таким майданчиком, де акумулюються спогади усної історії Голодомору», — йдеться у дописі Музею на його офіційній фейсбук-сторінці.
Оскільки очевидців тієї трагедії з кожним роком стає все менше, дуже важливо, щоб вони залишили свої сповіді про пережите, кажуть у музеї. Тож його співробітники звертаються до журналістів та українських медіа із проханням переглянути свої архіви — раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Медійників просять подивитись підшивки газет, випуски теле- і радіопередач, знайти такі розповіді і передати в Музей Голодомору. «Важливо все: робочі матеріали (розшифровки), світлини, аудіо- та відеозаписи або ж матеріали, які були підготовлені за ними», — кажуть музейники.
Усім готовим поділитися такими матеріалами вони пропонують писати на адресу memoholodpress@gmail.com чи на сторінки Музею Голодомору у соцмережах.
Дещо раніше Національний музей Голодомору-геноциду виступив із закликом до всіх небайдужих долучитися до підписання петиції про позбавлення англо-американського журналіста Волтера Дюранті Пулітцерівської премії. На своїй фейсбук-сторінці музей зазначив, що репортажі Волтера Дюранті початку 1930-х років є яскравим прикладом дезінформації, яка допомагала комуністичному режиму приховувати від світу факти масової смертності від голоду.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
За результатами дослідження, проведеного цим генеалогічним товариством, в Україні зникають прізвища, які століттями ідентифікували цілі роди. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>
14 червня виповнилося 135 років від дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії Української Народної Республіки, командира Корпусу Січових стрільців, засновника Української Військової Організації та першого голови Організації Українських Націоналістів. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>