Одна з табличок ронго-ронго (писемність народу острова Пасхи, ймовірно, виникла до контактів дослідження з європейцями). (Фото: Museum Archives of the Congregazione dei Sacri Cuori di Gesù e Maria)
Писемність жителів острова Пасхи ронго-ронго, припускають вчені, є однією з небагатьох незалежно винайдених систем письма. Ймовірно, вона з’явилася до появи європейських колонізаторів.
Як інформує УМ, про це повідомило видання Arkeonews із посиланням на дослідження, опубліковане у науковому журналі Scientific Reports.
Група дослідників на чолі з науковцями з Болонського університету провели радіовуглецевий аналіз дерев’яної таблички з письмом ронго-ронго. Вона була однією з чотирьох, які знайшли католицькі місіонери у 1869 році.
Нове дослідження показало, що деревину однієї з табличок вирізали між 1493 і 1509 роками. Європейці ж прибули на острів лише у 1720-х роках.
Ця деревина походить із немісцевих порід дерев, можливо, з корчів. Через це постає додаткове питання про екологічне минуле острова та ресурси, які були доступні для його мешканців.
Ронго-ронго не схожа на жодну систему письма, знайдену в Європі. Це означає, що вона є оригінальним творінням народу рапа-нуї.
Серед збережених написів ронго-ронго є 27 дерев'яних табличок із приблизно 15 тисячами символів і понад 400 різних гліфів. Однак розшифрувати їх не вдалося й досі.
Якщо додаткові дослідження підтвердять, що писемність ронго-ронго існувала до контактів з європейцями, вона стане однією з нечисельних незалежних писемностей в історії людства. Це поставить народ рапа-нуї в один ряд із шумерами, єгиптянами та китайцями.
Нагадаємо, що вчені за допомогою ШІ розшифрували давньогрецький сувій, обвуглений під час виверження Везувію.
Як повідомляла УМ, американський студент відкрив новий вид динозаврів.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>