У палаці Крупенських на Поділлі під штукатуркою виявили арабський напис, фото

11:22, 28.01.2024

Палац Крупенських у селі Кривчик. (Фото: Фейсбук Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник)

У палаці Крупенських в селі Кривчик Хмельницької області під шаром штукатурки виявили напис арабською в’яззю. У тексті згадується османський султан та його візир.

 

Як інформує УМ, про це повідомили в Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику у Фейсбуці.

 

Наразі у палаці розташований психоневрологічний інтернат.

 

Панно з написами арабською в’яззю виявили у 2022 році під час ремонтних робіт в лівому крилі палацу, де нині розташована туалетна кімната.

 

На схід від неї знайшли сліди ще однієї схожої забіленої плити.

 

 

За словами дослідників, приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої були вмонтовані дві кам’яні плити із написами арабською в’яззю.

 

"Провели її заміри, сфотографували текст. Далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи", – повідомляють в заповіднику.

 

Одним із перекладачів став професор Мехмета Челєнка з університету Улудаг, що знаходиться в турецькому місті Бурса. Він надіслав латинську транслітерацію тексту.

 

На його думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед III та Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

 

Як пояснили в музеї, згадка про султана Ахмеда III (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету – провінції.

 

Власники палацу – рід Крупенських – походили із Бессарабії, кажуть в музеї.

 

 

Під час побудови палацу у ХІХ столітті, послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном з одного із турецьких об’єктів у Хотинській фортеці.

 

Відтак, найімовірніше, що вмонтовані у стіни палацу плити спершу були встановлені в Хотині, адже саме за часу правління Ахмеда III відбулася перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII століття, кажуть дослідники. 

 

Вони додали, згідно з Карловицькою мирною угодою, Кам’янець у 1699 році повернувся до складу Речі Посполитої.

 

Свій переклад османської писемності запропонував й професор Мехмета Хаккі Сучина з Університету Газі в Анкарі, Туреччина.

 

Він зробив повніший варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою. Української текст переклали так:

 

"Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан, який був звільнений від світу горя свого часу.

 

Поки світ наповнений смутком і горем, не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

 

… Вічне і дорогоцінне Право День і ніч мої руки й язик голосили

 

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв Тепер запанували слухняність і спокій.

 

… Далеко від будь-якої помилки Ця молитва у всіх на язиці вранці й ввечері.

 

Сила долі Королівства свідчить про це Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим

 

… і його візир Алі-паша Ім’я його в усіх світах згадують добром.

 

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі, … йому підвладні були всі створіння світу".

 

 

Наразі дослідники музею продовжують вивчати знахідку й пізніше візьмуться за очищення від шарів штукатурки другої плити. У планах також виготовити гіпсові копії плит, які можна буде розмістити в експозиції.

 

Фахівці припускають, що відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть розуміння щодо написаного.

 

Раніше ми розповідали, як живе наймолодший музей України.

 

Як повідомляла УМ, Сто тисяч: створено найповніший відкритий список культурної спадщини України.