У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Меморіальна дошка князю Костянтину Острозькому (1460-1530) встановлена на північному фасаді Успенського собору. (kplavra.kyiv.ua)
Барельєф на честь князя Костянтина Острозького – видатного українського державного, військового та церковного діяча, Великого гетьмана Литовського, ктитора Києво-Печерської лаври урочисто відкрили на північному фасаді Успенського собору.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" та Міністерство культури та інформаційної політики.
«Така подія – це вшанування постаті видатного українського військового, політичного та церковного діяча. Водночас це повертає світ до славетних сторінок європейського минулого України», - зазначають у Мінкульті.
Встановлення дошки приурочили до 509-ої річниці битви під Оршею 8 вересня 1514 року. Тоді об’єднане українсько-литовсько-польсько-білоруське військо на чолі із князем Костянтином Острозьким вщент розгромило багатотисячну армію московитів на чолі з царем Василем ІІІ.
Переможний результат битви свідчить про те, що об'єднаними зусиллями українці, білоруси, литовці і поляки здатні перемагати спільного ворога – варварську московію.
Меморіальна дошка князю Костянтину Острозькому (1460-1530) – це подарунок від скульпторів Бориса Крилова, Олеся Сидорука та засновника ливарної майстерні Ігоря Давидова. Шрифт для барельєфа розробив відомий каліграф та шрифтар Олексій Чекаль.
«У межах заходу відбувся молебень за перемогу України під проводом отця Іоанна, за участі білоруського полку ім. Кастуся Калиновського у складі ЗСУ та військовослужбовців – учасників програми «Духовне відновлення культурою», - інформують у заповіднику.
В.о. гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко зазначив:
«Увічнення пам'яті князя Костянтина Острозького – це наш крок із вшанування справжніх українських героїв, а також нагадування нинішнім і майбутнім поколінням як будувати, любити, захищати державу, віру і водночас жити із величезною повагою до сусідів. Князь Острозький – унікальна особистість, яку шанують одразу чотири народи – українці, білоруси, литовці і поляки. І сьогоднішня подія – це ще один важливий крок увічнення пам'яті та повернення цього діяча нашому народу».
Тоді як Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас провів історичні паралелі:
«На жаль, ця жахлива війна та рашисти продовжують свою «чорну справу», намагаючись порушити наші плани, мрії та життя. Сьогодні, як і в часи Костянтина Острозького, імперська росія намагається завоювати Україну, але це їм не вдасться. Ми знаємо якими незламними є Збройні сили України і український народ. Повірте, Литва також була, є і завжди буде разом із вами»
Під час заходу троє бійців із полку імені Калиновського отримали нагороди від ради Білоруської Народної Республіки за мужність під час виконання бойових завдань. До пам’ятної дати було презентовано планшетну виставку “Орша 1514” за ініціативи мецената Олексія Шереметьєва.
Історія тісної міжнародної співпраці Заповідника із литовськими партнерами щодо вшануванням династії князів Острозьких триває майже 10 років за ініаціативи Робертаса Габуласа, голови Благодійного фонду «Корона Князів Острозьких», почесного консула Литовської Республіки в Луганській області. Коштом цієї організації подібні барельєфи вже встановлено у Литві і Польщі.
У межах міждержавного проєкту відбувається відновлення пам’яток, пов’язаних із вшануванням династії князів Острозьких.
Як повідомляла "УМ", три роки тому в Острозі відкрили пам'ятну дошку на честь перемоги князя Острозького над московитами у битві під Оршею.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>