Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця літа дослідники з Галича планують увійти у приміщення, щоб його обстежити (facebook.com/voliynyk1)
У Галичі під час розкопок у національному заповіднику «Давній Галич» археологи натрапили на підземелля в’їзної брами княжого замку.
Як інформує Україна молода, про це повідомив директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник.
За допомогою відеокамери археологи змогли оглянути вежу всередині і показали склепіння.
До кінця літа дослідники спробують потрапити у віднайдене приміщення фізично, щоб ретельніше його обстежити.
"Потрапили в цокольний поверх в'їзної вежі Галицького замку, де ніхто не був 300 років.
Поки з допомогою відеокамери", – написав генеральний директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник і опублікував відео.
Торік археологи натрапили на стіну, розчистили її і виявили в'їзну вежу Галицького замку розміром 16 на 23 м. В кінці археологічного сезону там виявили вентиляційний канал глибиною 6 м.
"Цього року, вже в новому археологічному сезоні, ми помістили камеру в цей вентиляційний канал і побачили там величезне приміщення. На думку дослідника Юрія Лукомського, цей рівень, що ми розчистили, це був перший поверх. Над ним був другий поверх, а вентиляційний канал це нульовий поверх, під ним ще є підвал. Тобто два поверхи вверх, два вниз", – розповів директор заповідника.
Володимир Олійник зазначає, що вежа датується XVI ст. Це встановили за цеглою на склепінні.
"Замок почали будувати в XIV ст., але віднайдена вежа – з XVI ст. Тоді зруйнувався Успенський собор, і матеріал, найвірогідніше, брали з нього. Коли нападали турки, замок підірвали і стіна впала на вхід. Тому в неї не заходили 300 років", – пояснює директор заповідника.
Галицький замок XIV ст., який частково зберігся на горі біля річки Дністер, раніше був фортифікаційною спорудою. У місті також збереглися фундаменти Успенського собору (1157), поруч у с. Шевченкове є храм святого Пантелеймона (1194). Галич – давнє місто, центр Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Як повідомляла УМ, поблизу всесвітньовідомого Стоунхенджа, що у Великобританії археологи розкопали кладовище курганів бронзової доби. Вік знахідки становить близько 4,4 тисячі років. Вона розташована приблизно за 16 км від Стоунхенджа.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>