У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
(Фото УГКЦ та ПЦУ)
Українська греко-католицька церква ухвалила історичне рішення: перехід на григоріанський календар для нерухомих свят з початком церковного року - 1 вересня 2023 року. Другий цикл свят – Пасхалію залишили такою, як є.
Відповідно, до візантійської традиції першого тисячоліття (начала індикту) літургійний рік починається не 1 січня, а 1 вересня.
Під час оприлюднення рішення Синоду про календарну реформу УГКЦ Блаженніший Святослав розповів, на яку реакцію очікує від Православної Церкви України.
Як інформує Україна молода, про це повідомила пресслужба УГКЦ в понеділок.
«Я сподіваюся, що будуть (православні. — Ред.) єпископи, які матимуть відвагу перейти на новоюліанський календар, як вони його називають. Я вам щиро скажу, що дуже вдячний Його Блаженству Митрополиту Епіфанію (Предстоятель ПЦУ – Ред.) за відкритість, щирість і можливість зустрічі та братньої дискусії на цю тему», — сказав глава УГКЦ.
Блаженніший Святослав додав, що під час зустрічі з Предстоятелем ПЦУ у грудні 2022 року «ми ще не були готові озвучити дати, коли наша Церква стане готовою до такого кроку, але я представив міркування щодо цієї теми Архиєрейського Синоду нашої Церкви», що відбувся у листопаді 2022 року.
Ці міркування, за його словами, охоплювали як тактичні, так і педагогічні кроки щодо проведення реформи. На зустрічі глава УГКЦ запропонував Митрополитові Епіфанію створити спільну робочу групу, щоб можна було обмінюватися досвідом, поважаючи традиції, звичаї, динаміку, канонічне право кожної Церкви.
«Я дуже хотів би, щоб наш досвід календарної реформи послужив нашим православним братам. Дуже важливо, щоб ми розуміли, що рухаємося до однієї мети. Хоча, можливо, йдемо до неї трохи різними способами», — додав глава УГКЦ.
Наостанок Блаженніший Святослав додав: «Поки що ми робочої групи не створили, але я би дуже хотів, щоби вона запрацювала. Ба більше, ми матимемо тепер конкретніші пропозиції для праці в ній. Сподіваюся, що спільна робота допоможе нам краще зрозуміти один одного. Але, очевидно, що ми рухаємося до однієї і тієї ж мети. Я щиро вірю, що цього року ми разом із нашими православними братами святкуватимемо Різдво 25 грудня і разом освячуватимемо воду у Дніпрі 6 січня».
Зазначається, що рішення УГКЦ про церковний календар було ухвалено через численні прохання вірян, а також після проведення консультацій з духовенством та чернецтвом церкви.
Для тих парафій чи поодиноких громад, які почуваються ще не готовими до такого кроку, залишили можливість літургійного життя за юліанським календарем до 2025 року.
До речі, на рішення УГКЦ одразу відреагували у Православній церкві України. Зокрема, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ, митрополит Білоцерківський Євстратій (Зоря) заявив, що в травні церква також розгляне перехід на на григоріанський календар.
Розгляд питання загальну календарну реформу буде проходити на Архієрейському соборі.
Предстоятель ПЦУ Епіфаній.
«У зв’язку з рішенням УГКЦ щодо календаря мав би нагадати, що Синод ПЦУ вже ухвалив рішення, що громади, які бажають перейти на новий стиль — можуть це зробити за відповідною процедурою», — повідомив Євстратій Зоря.
«До 1 вересня, коли починається новий церковний рік, час ще є. На мою думку, як одного з членів Архієрейського Собору, є всі аргументи та підстави прийняти позитивне рішення, одночасно забезпечивши можливість громадам, які цього бажають, зберегти попередню календарну традицію», - сказав митрополит.
І пояснив, що подібні реформи в минулому викликали проблеми там, де їх впроваджували "в одну мить", "згори", без підготовки та без можливості альтернативи для тих, хто не готовий до сприйняття нового.
«Дотепер наша Церква діяла в дусі протилежному: поступовість, обмірковування всіх аргументів, надання альтернативи. Впевнений, що саме такий шлях – найкращий», - підсумував Євстратій.
Потрібно зауважити, що літургійний календар має два цикли. Одні свята відзначаємо за сонячним календарем – це так звані нерухомі свята, які кожного року випадають в одну і ту саму календарну дату.
Є інша група свят, які відзначають за місячним календарем. Це так звана Пасхалія. Тобто свята, які пов’язані з Пасхою – рухомі свята. Великдень завжди випадає в неділю, дата святкування змінюється. Це свято – рухоме.
Як повідомляла "УМ", Предстоятелі ПЦУ та УГКЦ - Епіфаній та Святослав наприкінці грудня міркували над реформою церковного календаря.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На Волині в пункті пропуску «Устилуг» прикордонники вилучили срібні монети вартістю в понад мільйон гривень. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>