Національний! До 15-ї річниці отримання заповідником «Гетьманська столиця» високого статусу

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», один із трьох національних заповідників Чернігівщини і із 65 – України, знаходиться у місті Батурині. Створений у червні 1993 року. До його складу входять пам’ятки архітектури, історії, археології, садово-паркового мистецтва доби Гетьманщини.

Площа охоронних зон: 57 га. Земельних ділянок: 12, площею 31,7 га. Пам’яток – 39, музеїв – 5, парків – 2, працівників – 105.

Колектив «України молодої» вітає Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» із 15-ю річницею отримання високого статусу!

16 листопада 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав відповідний Указ. Це був час реалізації амбітних цілей національного масштабу – у Батурині тривали роботи, започатковані урядовою програмою 2002 року, розгорнулася велика реставрація і відбудова пам’яток заповідника.

Подальша музеєфікація і утримання будівель та територій стали викликом для колективу закладу. Тоді він складався з 61 особи.

Гідно прийнявши цей виклик, батуринці науково та креативно підійшли до справи відродження та популяризації історичної пам’яті про гетьманську добу  і в результаті було відкрито:

•           14 листопада 2008 – територію Цитаделі Батуринської фортеці;

•           22 січня 2009 – Музей археології Батурина;

•           23 серпня 2009 – музейну експозицію в палаці гетьмана Кирила Розумовського;

•           18 травня 2013 – нову експозицію в Будинку генерального судді Василя Кочубея;

•           6 червня 2021 – музейний комплекс «Козацький двір».

За 15 років музеї і території, заходи і виставки заповідника відвідало 2,2 млн осіб, було проведено 103 тисячі екскурсій.

Найбільший показник відвідуваності сягнув 212, 1 тис осіб у 2009 році. Були спади у кризовий 2014-й і «ковідний» 2020-й роки. Цьогорічний показник, із об’єктивних причин, найнижчий за останні 15 років.

Переважна кількість відвідувачів заповідника – з України. Лідирують Київська, Чернігівська і Сумська області. Серед іноземних гостей – в основному мешканці країн Європи, хоча за 15 років тут побували представники усіх континентів.

Від платних послуг на спеціальний рахунок заповідника за ці роки надійшло 28,5 млн грн., які стали вагомою складовою забезпечення діяльності та розвитку «Гетьманської столиці» та Батурина.

Ще перша міністр культури Незалежної України Лариса Хоролець пообіцяла стати «хресною матір’ю» відродження Батурина. І цю позицію  поділяли всі Міністри (окрім часів Януковича) і впродовж років Міністерство культури України підтримувало і підтримує проєкти на ствердження та розвиток національного заповідника та забезпечує його функціонування фінансово – гідна заробітна плата, кошти на оплату енергоносіїв, надійна охорона.

Урочистості з нагоди Дня Державного Прапора та відкриття палацу гетьмана Кирила Розумовського, 23 серпня 2009 р. Вперше за свою понад 200-річну історію єдиний в Україні гетьманський палац відреставровано і відкрито для відвідувачів. Його сучасне призначення – музей.

Мистецтво садів і парків «Гетьманської столиці»

Гостей Батурина зустрічають і відразу зачаровують вбрані і доглянуті території. І їм важко повірити, що лише 15 років тому тут були або городи, або хащі чагарників, або будівельні майданчики… Сьогодні в наших парках  висаджено понад 46 тисяч одиниць насаджень. Сад із тисячі троянд, створений у 2009 р. на території палацово-паркового ансамблю Кирила Розумовського щороку квітне розмаїттям фарб і ароматів, тут створюють затишок  алеї струнких лип, обрамлені самшитом.

Все це підкреслено доглянутими, рівно-стриженими партерними газонами. Милує і радує кожного Сад ірисів із 70 їх різновидів на Кочубеївщині та композиції однорічних і багаторічних рослин клумб заповідника, які сформовані із вирощеного працівниками заповідника посадкового матеріалу і дбайливо доглянуті повсякчас.

Пам’ятки і фонди: зберігаємо і комплектуємо

Активна пам’яткоохоронна діяльність заповідника по виявленню пам’яток культурної спадщини, їх дослідженню і підготовці охоронної документації принесла вагомі результати.

У вересні 2009 Пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 р. внесено до Переліку пам’яток історії національного значення, в 2012 р. – затверджено «План організації території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток)», а також – охоронну документацію на 9 пам’яток археології і архітектури місцевого значення.

Зараз у постійному користуванні заповідника перебуває 12 земельних ділянок загальною площею 31,7 га, а на його балансі – 5 пам’яток національного і 4 пам’ятки місцевого значення.

Показником успішного розвитку заповідника є його фондова збірка. Нині вона нараховує майже 20 тисяч музейних предметів. Її гордістю є речі, що ілюструють історію Гетьманщини та гетьманського Батурина.

Серед них – предмети із гетьманських резиденцій Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи, предмети із старшинських садиб Василя Кочубея та Пилипа Орлика, речі, що належали гетьману Кирилу Розумовському та багато інших.

Це – результат постійного і цілеспрямованого наукового комплектування музейних фондів. Джерелами поповнення фондової колекції є щорічні археологічні дослідження у Батурині, етнографічні експедиції. Вагому роль відіграла ініційована заповідником щорічна акція «Подаруй заповіднику експонат».

Значна роль у поповненні фондів – це наша системна співпраця з благодійникам, які довіряють нам та підтримують ствердження Батурина не лише до глибини своєї душі, а і до глибини своєї кишені, – політики і громадські діячі, митці, українці-патріоти допомагають нам весь цей час збирати і зберігати нашу культурну спадщину. Щиро вдячні В. Ющенку, В. Кириленку, О. Коваленку, Є. Суру, які з нами впродовж всіх років нашого зростання.

Надважливим для кожного українця є те, що речі Кирила Розумовського в колекцію «Гетьманської столиці» передав його нащадок – Грегор Розумовський.

Предмети фондової і бібліотечної збірок заповідника лягли в основу організованих і проведених 223 виставок. Це і міжнародні виставкові проекти «Україна-Швеція: на перехрестях історії» (2008, 2010 рр.; Київ, Нью-Йорк), «Григорій Орлик: вдатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину» (2019 р., Батурин), «Пилип Орлик. Шлях гетьмана. Батурин» (2022 р., Чикаго).

У пошуку сучасних науково перевірених знань

В основі діяльності заповідника – наукова робота. Постійний науковий пошук у архівах, бібліотеках, музеях і співпраця з фаховими дослідниками України і зарубіжжя – її складові. Результатом цієї роботи є 2168 наукових і науково-популярних публікацій співробітників в українських і закордонних виданнях, участь у роботі 132 наукових конференцій.

З 2006 р. заповідник організовує і проводить міжнародну наукову конференцію «Батуринські читання», є співорганізатором Спаських наукових читань. За 15 років було проведено 17 наукових заходів, матеріали яких опубліковані у збірнику «Батуринська старовина», 7 випусків якого вийшло за ці роки.

Впродовж 16 років історики заповідника через унікальне видання – газету «Слово «Гетьманської столиці» (одиниці музейних закладів України мають своє періодичне видання, яке повністю готується працівниками колективу!) приходять до читача зі своїми новими напрацюваннями. Розлетілося Україною і світом вже 92 випуски нашої газети. Науковим колективом було підготовлено і видано 5 унікальних збірників документів і матеріалів з історії Батурина доби Гетьманщини, путівники, численні брошури, каталоги.

Концерт «VIVA, Батурин!» – з нагоди Дня Державного Прапора України, 23 серпня 2019 р. Культурно-мистецькі заходи заповідника незмінно привертають увагу до нашої національної історико-культурної спадщини.

Діти в музеї

Колектив заповідника, поставивши в пріоритет, зумів розгорнути систематичну і різнопланову роботу з дитячою аудиторією, активно впроваджуючи передові досягнення музейної педагогіки. Це дитячі екскурсії, квести, цікаві зустрічі і виховні години.

Від 2012 р. на базі заповідника щорічно проводиться Обласний музичний фестиваль-конкурс молодих виконавців імені Андрія Розумовського, з 2015 р. на постійній основі функціонує історичний гурток «Батуринський канцелярський курінь», з 2017 р. – щорічний дитячий мистецький конкурс «РОЗУМ-fest».

Діти є постійними учасниками численних науково-просвітницьких і культурно-мистецьких заходів заповідника, яких у статусі національного ним було проведено 176. З них відзначимо щорічний День пам’яті Батурина (13 листопада), «Козацьке свято» і БАТУРИНФЕСТ «Шабля» (червень).

Хранителі часу і будівничі майбутнього: колектив заповідника

Статус національного засвідчує забезпечення заповідником покладених на нього завдань. Рушійною силою реалізації цих завдань є людина – член колективу. Показником розвитку заповідника стало збільшення штату з 61 (2007 р.) до 105 (від 2013 р. і до сьогодні) штатних одиниць. Працюючи у Національному закладі культури, вищу освіту здобули 29 членів колективу, три наших колеги захистили дисертації на звання кандидата історичних наук.

42 % членів колективу має вищу освіту. Освіта і самоосвіта – це пріоритет і те, що дозволяє заповіднику «Гетьманської столиці» вирішувати проблему кадрового забезпечення у населеному пункті, де він – найбільший за кількістю працюючих. Розвиток закладу професійною повсякденною відданої працею забезпечують апарат управління, бухгалтерська служба, технічно-експлуатаційний відділ. З 2002 р. заповідник очолює заслужений працівник культури України (2009 р.) Наталія Реброва.

Діяльність заповідника отримала суспільне визнання. Заклад здобув І місце у номінації «Найкраща музейна подія року – 2009» Всеукраїнської акції «Музейна подія року», вийшов у фінал акції 2011 р. «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» . У 2017 р. ми зайняли І місце у обласному огляді-конкурсі на кращу профспілкову організацію Чернігівщини, стали переможцем конкурсу Профспілки працівників держустанов України на кращий колективний договір.

Саме «Гетьманська столиця» стала переможцем конкурсу «Чернігівщина туристична: вибір року 2018» в номінації «Музейний заклад». За цей час заповідник отримав більше 30 відзнак: грамот, подяк, нагород державних і громадських установ і організацій. Співробітники удостоєні державних нагород, відзнак, грамот, відзнак обласних і районних установ, громадських організацій.

Пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну» (М.Мазур, Б.Мазур; 2009 р.) поєднав постаті 5 гетьманів, що розбудовували Україну. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» зберігає національну спадщину нашої держави.

Усвідомлюючи необхідність подальшого розвитку та поширення здобутого досвіду, у 2022 р. заповідник «Гетьманська столиця» інституційно та 7 членів його колективу вступили до Міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Збройна агресія росії проти України змінила наше життя. Беззахисними проти неї постали наші пам’ятки. Їх збереження стало головним завданням колективу «Гетьманської столиці».

Ми впоралися завдяки нашим партнерам та благодійникам – Міжнародному альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів ALIPH Foundation, Центру порятунку культурної спадщини, Благодійному фонду «Спадок Гетьманщини». Попереду – складна і відповідальна робота закладу, на який 15 років тому держава поклала поважний статус Національного.

Наталія САЄНКО, історик Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»