Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Поки Київрада думає, обеліск на площі Перемоги вже декомунізували громадські активісти. (facebook.com/marko.ukraine)
У Київській міській раді зареєстровано проєкт рішення «Про демонтаж пам’ятних знаків (пам’ятників, меморіальних об’єктів, меморіальних дощок) та їх частин, пов’язаних з російською федерацією та колоніальною спадщиною».
Як інформує Україна молода, авторами проєкту є депутатки Київради Аліна Михайлова («Голос») та Ксенія Семенова («Слуга народу»).
В своєму зверненні до заступника міського голови і секретаря Київради Володимира Бондаренка вони просять надати доручення невідкладно розглянути проєкт рішення.
Як ідеться в переліку до вищезгаданого документа, в списку кандидатів на демонтаж загалом 60 назв пам’ятних знаків(повний перелік можна переглянути тут).
Зокрема, на першому місці – пам’ятник радянському генералу Миколі Ватутіну в Маріїнському парку, пам’ятник учасникам Січневого повстання 1918 року та кінний монумент Миколі Щорсу.
Також у переліку – герб СРСР на щиті монумента «Батьківщина-мати», пам’ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі, Миколі Островському на Повітрофлотському проспекті, пам’ятник Олександру Пушкіну на проспекті Перемоги а також бюст йому ж біля площі Слави, скульптурна композиція з Глібом Жегловим та Володимиром Шараповим біля МВС, пам’ятник Валерію Чкалову на розі вулиць Гончара і Коцюбинського та Дмитру Карбишеву на Копилівській.
Деякі з пам’ятників, нагадаємо, з’явилися вже за часів незалежної України, як, скажімо, киянину Булгакову та літературним героям Жеглову і Шарапову з МУРа (московского уголовного розыска).
«Дерусифікація Києва – одна з головних моїх цілей за ці 2 роки у Київраді, - наголошує в дописі на фейсбуці Аліна Михайлова. - Через шалений опір ідеологічних ворогів (привіт, ОПЗЖ) і нерозуміння наших «консерваторів», це завжди давалось надзвичайно важко. Навіть щоб знести пам‘ятник дружби Києва та Москви довелось півроку продовбати усі міські структури.
Про безліч пушкіних і львов толстих я навіть мовчу. Війна все змінила і пришвидшила втричі. Нарешті, є розуміння, що колоніальну спадщину треба знищити. Бо це питання нашого визволення. І це розуміння є не тільки в купки міських божевільних, а у держави, влади і суспільства в цілому».
«Київ має бути денацифікований. Тобто – дерусифікований», - додала депутатка Київради.
Нагадаємо, про необхідність демонтажу пам’ятника радянському генералу Миколі Ватутіну писала нещодавно й Україна молода. Микола Ватутін відомий насамперед своїми кривавими операціями в часи Другої світової війни, під час яких тисячами гинули солдати.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>