Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Печера в якій мешкали неандертальці 40 тис. років тому. (Фото: СNN)
У Гібралтарі в печері науковці виявили кімнату, якій не менше 40 тисяч років, там раніше жили неандертальці.
Ця знахідка може привести до революційних відкриттів про їхній спосіб життя.
Як інформує УМ, про це 30 вересня повідомила CNN.
Археологи з Національного музею Гібралтару з 2012 року працюють над пошуком потенційних заблокованих кімнат і проходів у печері Авангард — частині печерного комплексу Горам, який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Науковці виявили кімнату глибиною 13 метрів в задній частині печери, а також низку інших відкриттів: останки рисі, гієни і грифона, а також подряпини на стінах, які залишила невідома мʼясоїдна тварина.
Клайв Фінлейсон, директор і головний науковий співробітник Гібралтарського національного музею, розповів CNN, що у камері були виявлені свідчення життєдіяльності неандертальців. Археологи сподіваються, що подальші розкопки печери можуть привести до бічних камер і місця поховання.
Команда кілька років тому знайшла молочний зуб неандертальця близько 4-х років, а зараз (після цього відкриття) висунула гіпотезу, що гієна могла вкрасти дитину з цієї самої кімнати і зʼїсти її, однак залишається відкритим питання: а де інші рештки дитини, адже їх ще не знаходили.
Вхід до печери викликав у Фінлейсона «мурашки по шкірі», додавши, що це було одне з найбільш захоплюючих відкриттів в його карʼєрі — унікальне за якістю збереження.
Знахідка — тільки перша стадія тривалих розкопок, залишилося ще багато роботи, щоб розкрити іншу частину. Фінлейсон сказав, що наступна робота займе десятиліття, якщо не більше, і він сподівається використовувати технології для вивчення ДНК , аби розкрити більше ключів до способу життя неандертальців (вони зникли близько 40 тисяч років тому, жили в Європі задовго до появи Homo sapiens).
Археологи зʼясували, що лінії у печері в Іспанії залишили неандертальці понад 60 тисяч років тому.
Дослідження також показало, що пігмент застосовувався у різний час, іноді з інтервалом понад 10 тисяч років. Тобто покоління неандертальців з часом повернулися на це місце, щоб зробити символічні написи.
Пошкодження на кістках наших далеких родичів — неандертальців, знайдених у Іспанії, свідчать про те, що ці давні люди переживали люті морози, впадаючи в сплячку, як це роблять ведмеді, кажани чи їжаки.
Вивчення анатомії кисті та пальців неандертальців показало, що вони дуже вміло поводилися зі списами, молотками та іншими знаряддями праці з довгими ручками. Зʼясувалося, що великий палець неандертальців міг сильніше витягуватися і вигинатися назовні, але значно гірше згинався всередину і рухався в сторони.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>