Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Святий Володимир Великий став ніби хрещеним батьком Руси-України, але не він був першим, хто приніс християнство на українські землі. (Фото з відкритих джерел)
Православна церква України акцентує на тому, що християнство було поширене в Київській державі задовго до 988 року, коли відбулося Хрещення Руси-України святим князем Володимиром.
Як інформує Україна молода, про це йдеться у дописі ПЦУ в соцмережах з нагоди святкування 1033-ї річниці Хрещення Руси-України у вівторок, 27 липня.
У Помісній автокефальній церкві нагадують, Хрещення Руси-України стало підсумком тривалого процесу зростання Церкви серед наших предків і позначило новий етап її буття та розбудови.
«Ця подія фактично стала моментом духовного народження нашої держави. Неможливо применшити заслуги святого князя Володимира Великого, завдяки якому християнство стало загальнодержавною релігією, стимулювавши стрімкий розвиток духовного життя, культурних і торговельних шляхів, освіти, науки, письменства, сприяючи розбудові дипломатичних контактів з усім християнським світом», - відзначають у ПЦУ.
І додають, що можна говорити про те, що після Хрещення Руси-України 988 року «була остаточно заснована Київська Митрополія, але сама наша Українська Православна Церква, її коріння й витоки направду сягають набагато глибше, аж до часів проповіді на українських землях святого апостола Андрія Первозванного».
Православна церква України акцентує, що святий Володимир Великий став ніби хрещеним батьком Руси-України, але не він був першим, хто приніс християнство на українські землі.
«За кілька десятиліть до нього – а точніше, 955 року – хрещення прийняла його бабуся, свята рівноапостольна княгиня Ольга. Задовго до Хрещення Русі за її велінням по всій тоді ще язичницькій Київській державі зводилися храми, а сама вона, як ревна християнка, поширювала Боже слово серед народу», - додають у ПЦУ.
Керівництво Помісної церкви нагадує, що княгиня Ольга не була першою вірянкою серед київських правителів:
«Століттям раніше християнську віру прийняв святий благовірний князь Оскольд, і за неї постраждав, ставши одним з перших київських мучеників. У тому ж таки ІХ столітті на Закарпатті проповідували святі рівноапостольні просвітителі Кирило і Мефодій, і під час подорожі до Херсонеса ще у 861 році святий Кирило на власні очі бачив Псалтир і Євангеліє, написані «руськими письменами».
Як повідомляла «УМ», через традиційну хресну ходу вірян РПЦ в Україні (так званий Московський патріархат) у центрі Києва виникли чималі транспортні корки.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>