Святий Володимир Великий став ніби хрещеним батьком Руси-України, але не він був першим, хто приніс християнство на українські землі. (Фото з відкритих джерел)
Православна церква України акцентує на тому, що християнство було поширене в Київській державі задовго до 988 року, коли відбулося Хрещення Руси-України святим князем Володимиром.
Як інформує Україна молода, про це йдеться у дописі ПЦУ в соцмережах з нагоди святкування 1033-ї річниці Хрещення Руси-України у вівторок, 27 липня.
У Помісній автокефальній церкві нагадують, Хрещення Руси-України стало підсумком тривалого процесу зростання Церкви серед наших предків і позначило новий етап її буття та розбудови.
«Ця подія фактично стала моментом духовного народження нашої держави. Неможливо применшити заслуги святого князя Володимира Великого, завдяки якому християнство стало загальнодержавною релігією, стимулювавши стрімкий розвиток духовного життя, культурних і торговельних шляхів, освіти, науки, письменства, сприяючи розбудові дипломатичних контактів з усім християнським світом», - відзначають у ПЦУ.
І додають, що можна говорити про те, що після Хрещення Руси-України 988 року «була остаточно заснована Київська Митрополія, але сама наша Українська Православна Церква, її коріння й витоки направду сягають набагато глибше, аж до часів проповіді на українських землях святого апостола Андрія Первозванного».
Православна церква України акцентує, що святий Володимир Великий став ніби хрещеним батьком Руси-України, але не він був першим, хто приніс християнство на українські землі.
«За кілька десятиліть до нього – а точніше, 955 року – хрещення прийняла його бабуся, свята рівноапостольна княгиня Ольга. Задовго до Хрещення Русі за її велінням по всій тоді ще язичницькій Київській державі зводилися храми, а сама вона, як ревна християнка, поширювала Боже слово серед народу», - додають у ПЦУ.
Керівництво Помісної церкви нагадує, що княгиня Ольга не була першою вірянкою серед київських правителів:
«Століттям раніше християнську віру прийняв святий благовірний князь Оскольд, і за неї постраждав, ставши одним з перших київських мучеників. У тому ж таки ІХ столітті на Закарпатті проповідували святі рівноапостольні просвітителі Кирило і Мефодій, і під час подорожі до Херсонеса ще у 861 році святий Кирило на власні очі бачив Псалтир і Євангеліє, написані «руськими письменами».
Як повідомляла «УМ», через традиційну хресну ходу вірян РПЦ в Україні (так званий Московський патріархат) у центрі Києва виникли чималі транспортні корки.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
У Каневі Черкаської області у власність держави передали тисячолітній Успенський (Георгіївський) собор. >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>