Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Раніше вивчити хрести на стінах було неможливо через надмірну кількість відвідувачів.
Науковці висунули нову теорію про походження всесвітньо відомих хрестів на стінах однієї з головних християнських святинь — Храму Гробу Господнього, що в Єрусалимі.
Нове дослідження вчених, які вивчили особливості карбування, дійшло висновку, що це справа рук масонів, а не паломників, як вважалося довгий час.
Як передає Україна молода, про це пише Reuters.
Раніше вивчити хрести на стінах було неможливо через надмірну кількість відвідувачів, однак з 2018 року, коли частину Храму закрили на реставрацію, науковці нарешті змогли дослідити карбування прискіпливіше.
Разом з представниками Вірменської апостольської церкви, що утримує храм, дослідники відтворили тривимірні моделі карбувань, щоб зрозуміти, хто і яким чином міг їх зробити.
Учені побачили, що всі карбування мають не лише однакову глибину, але й містять маркування масонів — середньовічного руху, започаткованого в цехах будівельників, які прагнули морально-духовного самовдосконалення та сповідували на рівні з християнством елементи інших вірувань.
На думку дослідників, усі хрести були зроблені руками двох-трьох майстрів у XV столітті. Нова теорія пояснює появу карбувань таким чином: паломники платили священникам і художникам храму, і ті вирізали на стіні хрест на честь платника і членів його сім’ї.
Свого часу подібна послуга могла вважатися дуже цінною, оскільки Храм Гробу Господнього — найсвятіше місце для християн, і мати там власний хрест — особлива честь.
Наглядач Храму, священник Вірменської церкви Самуель Агоян заявив, що дослідження пішло храму на користь, а зараз, напередодні Великодня, його керівництво намагається позбутися коронавірусних обмежень.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>