Піонер неурядової журналістики Києва: до 165-річного ювілею «Киевского телеграфа» (1859—1876)
До другої чверті ХІХ ст. в Києві, на відміну від інших українських міст — Львова, Одеси і Харкова, — періодики не було взагалі. >>
УІНП підтримає Київську міську раду в суді прот ОАСК.
Український інститут національної пам'яті подасть апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування перейменування низки вулиць Києва. Також він підтримає Київську міську раду в суді.
Як інформує УМ, про це повідомляє Український інститут національної пам'яті
Суд скасував рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559. Ним вона перейменувала низку вулиць.
Мовиться не лише про проспект Степана Бандери, а про цілу низку вулиць, які перейменували на честь абсолютно різних історичних постатей: військових Армії УНР (Олексія Алмазова та Михайла Омелянович-Павленка); письменника-шістдесятника Євгена Гуцала; відомого лікаря, педагога й гуманіста Януша Корчака, який загинув від рук нацистів.
"Усі перейменування без винятку потрапили під рішення суду. Інститут готується подати апеляційну скаргу", - зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Також він порівняв з судовими процесами довкола перейменування проспекту Маршала Жукова на проспект Петра Григоренка у Харкові: "Ми вже мали рішення судів першої інстанції, які потім скасовують апеляційні суди".
Нагадаємо, що Київська міська рада перейменувала такі вулиці: вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі; вулицю Кутузова на Генерала Алмазова; вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка; провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала у Печерському район; проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.
Як повідомляла УМ, ОАСК 11 лютого визнав неправомірним перейменування Московського проспекту на проспект Бандери.
Через це скандальне рішення міська влада Києва вже готує апеляцію, вважаючи, що воно є незаконним і не обґрунтованим.
Також у Києві почали протестувати активісти. Вони принесли до стін суду плакат з написом – "Який нах*й Московський?" та "дошку пошани" суддів, які працюють в ОАСК.
До другої чверті ХІХ ст. в Києві, на відміну від інших українських міст — Львова, Одеси і Харкова, — періодики не було взагалі. >>
Київська митниця передала культурні цінності, які вдалося зберегти від незаконного вивезення за кордон, українським музеям. >>
Науковці трьох історико-культурних національних заповідників у Києві представляють виставку «Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський». >>
Визначні пам’ятки з давньою історією — Києво-Печерську лавру, Видубицький та Феодосіївський монастирі — Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» поєднав у новому автобусному турі «Три святині Печерська». >>
Вандал зруйнував 59 надмогильних бетонних пам’ятників на місці поховання воїнів інтернаціоналістів – Українських Січових Стрільців та воїнів Української Галицької Армії - на території старого кладовища у Стрию. >>
Національному науково-природничому музею столиці Київська митниця передала шість зразків каміння з відбитками вимерлих істот. Вік скам'янілостей становить від 408 до 430 мільйонів років. >>