Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення - КМУ
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Вперше презентовано розділ із справами вихідців з Галичини, які служили у лавах УГА та Дієвої Армії УНР.
Державний архів Вінницької області представив документальну онлайн-виставку, яка відображає події столітньої давності й дає уявлення про життя на Поділлі напередодні проголошення Акта Злуки.
Як інформує Україна молода, онлайн-виставку Державного архіву Вінниччини приурочено до Дня Соборності України.
Науковці наголошують, що особливу увагу привертає вперше презентований розділ із справами вихідців з Галичини, які служили у лавах Української Галицької Армії (УГА) та Дієвої Армії УНР.
Унікальність кожної справи в тому, що вона містить фото стрільців з Галичини, які прийшли на підтримку Армії УНР, але повернутися назад більшість із них вже не зуміли.
Загалом експозиція складається з чотирьох розділів. Серед документів – звернення Генерального Секретаріату УЦР до населення Волині й Поділля, закон Центральної Ради про грошову одиницю, документи з особистими підписами Володимира Винниченка й Симона Петлюри, особова справа державного та кооперативного діяча Марковича, накази Подільського губернського комісара Степури.
«Виставка до Дня Соборності традиційна для архіву, щороку ми виставляємо документи, які пов’язані із цією пам’ятною датою і відображають об’єднання України. Але цього року, порадившись з колегами, ми вирішили презентувати фонд «Відділ управління Подільського губернського революційного комітету», який містить в 11 описі справи галичан. А це дуже цікава сторінка нашої історії. Минулого року, всі ми пам’ятаємо, проводилися розкопки у Вінниці й відкрили цвинтар стрільців Галицької Армії. Тобто це сторінка локальної історії, яка тільки починає досліджуватися, а відтак досить актуальна», – відзначає директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун у коментарі виданню «День».
За його даними, фонд представляє особові справи тих галичан, які вижили і залишися влаштовувати своє життя на Поділлі. Це були українські патріоти, більшість із них освічені. У середині 1920-х роках вони були яскравими прибічниками українізації, за що, власне, пізніше й були репресовані.
Презентований фонд – це здебільшого звернення цієї групи людей до органів влади, міліції з проханням якимось чином себе легалізувати, адже де-юре вони були австрійськими громадянами.
«У фонді більше сотні справ, кожна з них цікава і цінна, бо містить фотографії тих людей і детальні характеристики на них, – зауважує пан Легун. – От, наприклад, справа під № 128 Павла Семчука з Бохоників, раніше він проживав у Галичині, чорноробочий. Ми готували її для виставки «Українське коло» в США. Взагалі весь цей блок – це і є по суті свідчення нашої соборності. А тема заслуговує на загальноукраїнський проєкт, який, маю надію, з огляду на виявлення цвинтаря на території 45-го заводу, таки буде».
Також у експозиції представлені книги, зокрема «Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-і роки ХХ ст.), «Життя в ім’я України» та «Червоний смерч над Поділлям».
Експозиція буде доступна для перегляду з 19 січня 2021 року постійно.
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Чотири роки тому ти посунув підпорядковану тобі орду на територію «нацистської України» (тут і далі наводимо твою «речуху»), аби повернути її в лоно «матінки росії» і відновити тим самим «історичну справедливість». >>
Всі три геноциди української нації у ХХ столітті були штучними. Особливо страшним був другий з них, який сучасний світ ідентифікує як Голодомор 1932-1933 рр. >>
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>