Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
У Зальцбурзі знайшли могилу Олександра Вінербергера.
Зусиллями пластового проекту «Врятуй могилу героя» та за підтримки прихильника проєкту Івана Мачинського було віднайдено могилу австрійського інженера-хіміка Александра Вінербергера, який мав сміливість потайки фотографувати жертв Голодомору в Україні у 1933 році.
Жахливі світлини Вінербергера залишаються основними і практично єдиними фотосвідченнями Голодомору-геноциду в Україні.
Пластуни знайшли могилу сміливого австрійця на комунальному цвинтарі Зальцбурга.
Як повідомляє Україна молода, про це інформує сайт української діаспори «Стожари».
Черга за хлібом на харківському базарі у 1933 році
У 1933 році його направили до Харкова, та призначили на посаду технічного директора синтетичної фабрики. Ось як згадував інженер поїздку з Москви до Харкова:
«Це було у вересні (1932 року ‒ред.). Я сидів у спальному вагоні швидкісного поїзда Москва-Харків, який віз мене до нової роботи. Стражденна земля вдень виглядала ще страшніше, ніж уночі. На кожній станції стояла незліченна кількість вагонів, набитих селянами та їхніми родинами. Їх охороняли вартові, щоб відправити далеко на північ до білої смерті. Поля були необробленими, незібране зерно гнило під осінніми зливами. Я не бачив ні худоби, ні навіть гусей. Тільки ніким не доглянуті курчата притискалися один до одного біля закинутих хатин.
Мимоволі згадував, як 17 років тому я, військовополонений, проїжджав тією ж країною, минав поля пшениці, бачив безліч худоби і гори їжі, яку пропонували на кожній станції. Навіть у 1926 році, після світової і громадянської воєн, ці землі так само процвітали. Якою нелюдською мала б бути ця сила, щоб перетворити квітучу країну, яка розкошувала їжею, в руїну».
Черга за чорним хлібом.
Живучи в Харкові, тогочасній столиці УРСР, Вінербергер став свідком Голодомору та фотографував побачені ним жахіття на вулицях міста, попри загрозу бути арештованим НКВС.
На його фото є померлі від голоду люди, величезні черги за хлібом та інші свідчення геноциду. Світлини Вінербергера залишаються основними і практично єдиними фотосвідченнями Голодомору в Україні
Мати зі своїми голодними дітьми
Після остаточного повернення до Відня 1934 року він передає власний фотоархів Голодомору кардиналові Теодорові Інніцеру.
За час перебування в Харкові Александр Вінербергер таємно створив близько 100 світлин міста за часів Голодомору. Помер у Австрії у 1955 році.
Як повідомляла УМ, Україна прирівнює заперечення Росією Голодомору-геноциду до його організації.
Третій президент України Віктор Ющенко закликав «ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду».
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Із релігійної літератури дізнаємося про частину янголів, які збунтувалися проти свого Творця. >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>