Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний канонізований ПЦУ

Православна Церква України визнала святим гетьмана реєстрового козацтва, кошового отамана Запорізької Січі Петра Конашевича-Сагайдачного.

Зокрема, Священний Синод ПЦУ під головуванням митрополита Київського і всієї України Епіфанія затвердив канонізацію гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного в лику благовірний гетьман ще тиждень тому.

Як повідомляє «Україна молода», про це йдеться у церковному журналі ПЦУ №25.

"СЛУХАЛИ: Прохання протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, про встановлення для загальноцерковного шанування дня пам’яті святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) 7 квітня (20 квітня за новим стилем), - йдеться у церковному журналі №25. - УХВАЛИЛИ: Встановити день пам’яті святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) для загальноцерковного шанування 7 квітня (20 квітня за новим стилем) та внести його до Місяцеслова Православної Церкви України".

Відтак, ПЦУ встановила день пам'яті Сагайдачного - 20 квітня за новим стилем (7 квітня за старим).

Цим рішенням ПЦУ фактично затвердила рішення однієї зі своїх церков-засновниць – УАПЦ. Адже Сагайдачний був канонізований 25 травня 2011 року Архієрейським собором УАПЦ. Церковне прославлення святого на місцевому рівні відбулося 17 липня 2011 року в місті Самбір Львівської області.

Водночас, канонізація Сагайдачного Священним Синодом ПЦУ викликала обурення окремих ієрархів РПЦ в Україні.

Зокрема, митрополит Запорізький і Мелітопольський Московського патріархату Лука заявив, що «не применшуючи заслуг відомого політичного діяча, полководця і гетьмана Петра Сагайдачного перед церквою та українським народом, слід визнати, що до святості йому далеко і його «канонізація» носить виключно політичний і популістський характер».

На думку Луки, гетьман нібито не відповідає трьом основним критеріям канонізації – святість життя, народне шанування і чудотворення. Найбільше московського ієрарха, який служить на Запоріжжі, обурюють походи запорожців під проводом Сагайдачного на Москву.

«Чого вартий тільки похід на Москву влітку 1618 року, коли "20 тисяч запорожців на чолі з Сагайдачним рушили через Лівни на Москву, захопивши по дорозі Путивль, Рильськ, Курськ, Валуйки, Єлець, Лебедосновмиянь, Данков, Скопин, Ряжськ". У кожному з пойменованих міст майже століття згадували як страшний сон навалу запорожців. Епітети "блискучий полководець, стратег і воїн" не є синонімами святості і подвижництва», - вважає Лука.

Попри думку російського попівства, можна припустити, що Сагайдачний був канонізований ПЦУ, як святий благовірний гетьман, перш за все через те, що був одним з ініціаторів відновлення Київської митрополії. Адже після Брестської унії 1596 року православ’я в Речі Посполитій фактично "опинилося поза законом".

Весною 1620 року з Москви, через Україну, повертався додому єрусалимський патріарх Теофан. Там він висвятив на Московського патріарха батька царя Михаїла Романова - Філарета.

В Україні патріарха зустріли з великою пошаною. Перед в'їздом до Києва його з усіма почестями зустрів гетьман Петро Сагайдачний з відділом козаків. Патріарх протягом майже півроку перебував у Києво-Печерському монастирі. Він написав багато послань українським православним братствам, монастирям, надав статус ставропігії Богоявленському Братству. Влада Речі Посполитої не чинила жодних перешкод його діям.

Відтак, у жовтні 1620 року патріарх Теофан ІІІ, за наполяганням Петра Конашевича, висвятив Йова (Борецького) на митрополита Київського і Галицького. По тому козаки Сагайдачного забезпечували пересування патріарха до його наступного місця призначення, тобто до молдавського кордону.

Пізніше Єрусалимський патріарх Теофан ІІІ згадував, що відновлення православної ієрархії було би неможливим без Сагайдачного, а його дії взагалі можна назвати рівними апостольським.

ДОВІДКА «УМ»

Петро (Кононович) Конашевич-Сагайдачний (народився близько 1582 року – помер  1622) український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі.

Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства (зокрема, на місто Кафа у Криму), Османської імперії (походи на передмістя Стамбула, Трапезунд і Варну, участь в Хотинській битві) та Московського царства (облога Москви).

Меценат православних братств та опікун братських шкіл. Так, після заснування Київського (Богоявленського) братства, Сагайдачний з усім Військом Запорозьким вступив до нього.