Померла дружина відомого публіциста Євгена Сверстюка - Валерія Андрієвська, психолінгвіст, співробітниця Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
Як інформує УМ, про смерть Валерії Андрієвської повідомили вчора 18 травня.
"Їхня малесенька квартира на Лівобережній була настільки переповнена згенерованим внутрішнім світлом, що, здавалося, воно щедро вихлюпувалося у відкрите балконне вікно всупереч законам фізики...Разом їм буде знову спокійно. Світла пам'ять...", - написала заступниця редактора "України молодої" Інна Тесленко.
"Це людина колосальної внутрішньої гідності, світла і сили. Я зустрічала одиниці людей такого масштабу. Царство Небесне Їі душі", - написала у своїй сторінці в Фейсбук журналістка Суспільного Мирослава Барчук.
Відомо, що Євген Сверстюк постійно звертався до творчості Тараса Шевченка. Для нього це було духовною особистою потребою і водночас обов’язком довести всім довкола, що Шевченко цікавий, актуальний і дуже потрібний щодня і кожному українцю. Одна з книжок Євгена Сверстюка "Шевченко понад часом".
Так, у 2015 році Волинському письменнику, дисиденту, мислителю, філософу та громадському діячеві Євгенові Сверстюку на Львівському форумі видавців присвячено кілька подій. Тоді у Народному музеї Тараса Шевченка, що у Палаці мистецтв, презентували двотомника присвяченого світлій пам’яті волинянина «На полі чести» київського видавництва «Кліо».
На презентації показали п’ятихвилинний фільм про Євгена Сверстюка. Друзі та колеги згадували, яким був мислитель, а дружина волинянина Валерія Андрієвська розповіла декілька невідомих фактів з життя чоловіка, який на той час вже 9 місяців як помер.
"Я спробувала більш-менш об’єктивно проаналізувати його життя і прийшла до висновку, що це життя пройшло під знаком великої Божої ласки. Йому було подароване досить довге життя. Попри всі випробування, 86 років без двох тижнів ‒ у наш час це досить багато", - сказала тоді Валерія Андрієвська.
"Він знав про час свого відходу. Якось я бачу, що він сидить пише. Заглядаю через плече, читаю ‒ «це моя остання зима»", - розповідала дружина Сверстюка про факти з його життя.
На грошову винагороду за «Світло Справедливості» Євген Сверстюк купив відлитий у Польщі дзвін. "
"Його повісили у нашій церкві. Він його назвав «Андрій» на честь свого покійного сина. Так у нашій церкві на службу кличе дзвін «Андрій»", - сказала Валерія Андрієвська.
В друку є тритомник листування Валерієї Андрієвської із Євгеном Сверстюком.
"Це не лише про них, але про цілу епоху. Страшенно шкодую, що не встигла вчасно сказати пані Лілі про те, наскільки мене вразило це листування. І особливо її листи.Прочитайте їх. Це важливо, щоб ми бачили і цінували постаті такої величини. Світла пам"ять",- написала Мирослава Барчук.
Епістолярій, що склався упродовж 12 років, з одного боку, в політичних таборах і на засланні, з іншого – в умовах радянського Києва, є детальним описом повсякдення та чуттєвого досвіду адресатів і вповні передає суспільну атмосферу того часу. Характерна особливість листів – уміння авторів стати над життєвими обставинами, вірність справжнім, непроминальним цінностям. Дуже світлі і психологічно виважені, вони слугували як внутрішнє опертя і захисний щит, як спосіб творчої реалізації і життєдайного спілкування духовно споріднених людей.
Перший том, складений із двох книжок, містить листування періоду перебування Євгена Сверстюка в таборах. Другий том містить листування періоду перебування Євгена Сверстюка на засланні, а також додаткові матеріали, що висвітлюють його життя упродовж відбування усього терміну покарання.