Україна стала першою у міжнародному рейтингу доступу до архівів КДБ
Українські архіви, які залишила по собі система радянського КДБ, визнана найвідкритішою серед 10 країн.
Про це повідомляє Новинарня з посиланням на рейтинг, опублікований на сайті Open-Archives.org.
Від Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) Україна отримала оцінку 70,11%.
Окрім України, у трійку лідерів також потрапили Грузія (68,37%) та Казахстан (68,36%).
Найгірша ситуація – в Киргизстані.
Балтійські країни, члени ЄС, до рейтингу не включені.
Спеціалісти IDFI в рейтингу відкритості державних архівів пострадянських країн, оцінювали однорідність законодавчої бази щодо державних архівів, загальне архівне законодавство, інші закони, що стосуються архівів, архівні послуги, веб-сайти (архівні, віддалені, онлайн-сервіси) та читальний зал (послуги та процедури для дослідників).
Найвищі показники серед українських архівів отримали Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ) – 75.11% та Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК України) – 65.1%.
Під час створення методології використовувалися напрацювання української громадської організації “Центр досліджень визвольного руху”, зокрема програми “Відкриті архіви”, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам’яті.
“Лідерство — не привід зупинятися. На цьому етапі реформи для нас найважливіше – забезпечити сталість доступу. Наразі ми працюємо над створенням архіву Інституту, до якого буде передано документи КДБ з архівів силовиків. Це необхідний етап реформи, який унеможливить політичний вплив на доступ до архівної інформації і позбавить силовиків не властивої роботи” – коментує голова УІНП Володимир В’ятрович.
В УІНП нагадали, що 21 травня 2015 року набув чинності Закон України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Відповідно до нього запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх із-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.
Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.
Нагадаємо, Україна відкрила доступ до архіву КДБ про трагедію у Бабиному Яру.
"Розсекречені документи з архівів радянського КДБ поставили крапки над "і" у біографії одного з найвідоміших українських поетів-шістдесятників і знаменитого "прораба" горбачовської перебудови Віталія Коротича. >>
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>