Лель і Квітка замість Грицька та Одарки. У знаменитому гнізді на Полтавщині розпочався новий сезон лелечого «серіалу»
На Полтавщині, у селі Леляки під Пирятином, глядачі цілодобового стріму нарешті зітхнули з полегшенням. >>
У 2023 відбувся останній прийом заяв на заочне відділення освітнього ступеня бакалавра та магістра.
Верховна Рада прийняла за основу проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті".
Законопроєкт передбачає скасування заочної та вечірньої форм отримання вищої освіти. Підтримку закону у першому читанні виразили 266 народних депутатів.
Як інформує Україна молода, про прийняття відповідного урядового законопроєкту №10177 повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у Телеграм.
Згідно із пояснювальною запискою, метою законопроєкту "є розширення можливостей здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм".
Водночас законопроєкт передбачає скасування заочної та вечірньої форми вищої освіти.
"Останній прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра та магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти проводиться в 2023 році", – йдеться у тексті документа.
Головне експертне управління Верховної Ради з цього приводу зауважує, що це може порушувати права громадян на здобуття вищої освіти.
"Вечірня та заочна форми дозволяють здобуття вищої освіти, зберігаючи можливість працювати, виконувати завдання в зручний для здобувачів вищої освіти час, що є особливо актуальним для осіб, які через специфіку професійної діяльності або сімейні обставини не мають можливості здобути відповідний ступінь і кваліфікацію в іншій формі, наприклад, дистанційній. При цьому, такі форми навчання, як правило, мають нижчу вартість навчання, а тому є більш доступними", – вказують експерти Верховної Ради.
Крім того, вказаним законопроєктом пропонується через рік після скасування (припинення) воєнного стану в Україні припинити порядок державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які до 1 вересня 2018 року здобули освіту, захистили дисертації на здобуття наукових ступенів та отримали вчені звання у закладах вищої духовної освіти.
Як відомо, з ініціативою скасувати заочну та вечірню форми отримання вищої освіти виступив міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Водночас він пообіцяв внести до Верховної Ради законопроєкт, який передбачатиме дистанційну форму навчання, а також низку інших змін.
Як повідомляла "УМ", в Україні не платитимуть стипендії студентам, які навчаються в українських ВНЗ, але виїхали за кордон,. Ця економія коштів дозволить збільшити виплати студентам, які залишились в Україні.
На Полтавщині, у селі Леляки під Пирятином, глядачі цілодобового стріму нарешті зітхнули з полегшенням. >>
Студенти КНУ імені Шевченка в середу, 1 квітня, мітингують проти ректора Володимира Бугрова: протести почалися після інтимного відео в мережі, на якому зображений чоловік, схожий на Бугрова. >>
Групу осіб, які планували привласнити майно вченого-винахідника Миколи Колбуна вартістю понад 18 млн грн, викрили правоохоронці. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>
Закон щодо соціального захисту військовослужбовців базової військової служби і членів їхніх сімей, ухвалено Верховною Радою України. >>
На ці та багато інших актуальних запитань відповіла у студії YouTube-канала «Думай» лікарка-інфекціоніст, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету імені Богомольця Ольга Голубовська. >>