«Азов» взяв під дроновий контроль логістику ворога під Донецьком, фото
Усі ворожі логістичні шляхи біля окупованого Донецька взяв під контроль 1-й корпус Нацгвардії "Азов". Відтепер бійці знищуватимуть всі цілі, які рухатимуться цими напрямками. >>
Під час мобілізації призвати на службу можуть всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають відстрочки або виключення з обліку.
Загальна мобілізація та дія воєнного стану подовжена рішенням Верховної Ради України до 19 лютого 2023 року. Тож мобілізувати можуть громадян віком від 18 до 60 років, які спроможні виконувати військовий обов’язок.
Про це повідомляє Україна молода в неділю.
З 24 лютого 2022 року цей термін знайомий кожному українцю. Загальна мобілізація — це оперативний механізм поповнення лав Збройних сил, який проводиться одночасно на всій території України.
Триває така мобілізація 90 діб після оголошення, але може бути подовжена ще на 90 днів. З початком повномасштабної війни воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні продовжували вже чотири рази:
—з 24 лютого до 25 травня 2022 року;
—з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
—з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
—з 21 листопада до 19 лютого 2023 року.
Після оголошення загальної мобілізації в державі проводяться спеціальні заходи, зокрема, призов військовозобов’язаних до ЗСУ на службу.
За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу ЗСУ.
Оскільки загальна мобілізація триває в Україні з лютого 2022 року, суттєвих змін у 2023 році українці не відчують. Військовозобовʼязаним чоловікам продовжать надходити повістки. Після цього чоловік має з’явитися за викликом військкомату та стати на облік.
Загальна мобілізація відбувається у чотири етапи, які впроваджуються відповідно до потреб та можливостей під час активних бойових дій.
—Перша хвиля — це оперативний резерв. Йдеться про колишніх військовослужбовців віком до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили в армії. Переважно це ветерани АТО чи бійці ООС.
—Друга хвиля — колишні військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом та не потрапили до першої черги.
—Третя хвиля — мобілізаційний резерв. Офіцери запасу та військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри університетів.
—Четверта хвиля — так званий громадський резерв. Призиваються усі громадяни України, які не мають обмежень за віком та станом здоров’я.
Проте в Україні ці черги не визначені на державному рівні, тож офіційно не діють.
Під час мобілізації призвати на службу можуть всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають законних підстав для відстрочки або виключення з обліку.
У 2023 році першочергово мобілізуватимуть чоловіків віком до 60 років, які здатні виконувати військовий обов’язок.
Як правило, у військкоматах надають перевагу призову осіб, що мають військовий та бойовий досвід.
Разом з тим, військове керівництво не заперечує, що для комплектації підрозділів професіоналами певних спеціальностей можуть призиватися чоловіки без бойового досвіду, якщо потрібна їх спеціалізація.
Тобто, коли в армії розуміють, що їм не вистачає людей певних професій, вони будуть призивати лише тих, хто зможе задовольнити цей недокомплект.
Але перед початком встановлення на військову службу вони обов’язково проходить навчання.
Крім того, військовозобов’язаним чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено покидати країну, окрім низки винятків.
Як повідомляла УМ, Міністерство оборони України прогнозуватиме мобілізацію-2023 після Нового року залежно від перебігу війни. Тож у відомстві закликають журналістів та експертів не будувати «апокаліптичних» прогнозів щодо цього.
Усі ворожі логістичні шляхи біля окупованого Донецька взяв під контроль 1-й корпус Нацгвардії "Азов". Відтепер бійці знищуватимуть всі цілі, які рухатимуться цими напрямками. >>
Про впровадження дроново-штурмових підрозділів, які поєднають повітряні та наземні безпілотники з піхотою в єдину систему, повідомило Міністерство оборони України. >>
Напередодні Великодня, 11 квітня, Україна та росія провели обмін полоненими, під час якого вдалося повернути 175 військових та 7 цивільних. >>
Останки 1000 загиблих осіб, які за попереднім інформуванням російської сторони можуть належати українським військовим, у четвер, 9 квітня, рф передала Україні. >>
Із часу початку «великої» війни загинуло 147 медійників, щонайменше 21 - під час виконання професійних обов'язків, а 28 українських журналістів досі залишається в полоні. >>
Триває перевірка в одній із українських військових частин через потрапляння до підрозділу близько двох тисяч мобілізованих, ймовірно не придатних до військової служби. >>