Справа Шеремета: до вбивства може бути причетна СБУ

Журналісти опублікували розслідування, яке стосується справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Вони кажуть, що до організації злочину можуть бути причетними представники Служби безпеки України.

Як інформує УМ, про це повідомляє "Заборона".

Мовляв, правоохоронці тримають на гачку бійців "Правого сектора", навчених чинити диверсії.

У причетності до вбивства Павла Шеремета у 2016 році українські силовики підозрюють Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. У Міністерстві внутрішніх справ називали також прізвище Грищенків – подружжя Інну і Владислава, – але підозру саме в цій справі їм не пред'являли.

Інна Грищенко до січня 2014 року працювала в Бучанській колонії та Лук'янівському СІЗО. Потім пішла на фронт у добробат "Правий сектор". Владислав Грищенко – ветеран АТО, сапер, та разом із тим і 5 разів судимий за тяжкі злочини.

"Заборона" вважає, що подружжя Грищенків – частина мережі, яка пов'язує кримінал зі силовими структурами та керівництвом України.

Влітку 2016 року, коли вбили Шеремета, Владислав Грищенко брав участь в інсценуванні вбивства фермера Володимира Зоренка з Петропавлівки Дніпропетровської області. У жовтні 2017 сам Грищенко розповідав про це в сюжеті ICTV.

Історія така: за версією поліції, у червні 2016 до Грищенка звернувся Петро Геник, який запропонував 30 тисяч доларів за вбивство фермера Зоренка. Грищенко, який тоді був сапером 95 аеромобільної бригади ЗСУ, про замовлення на вбивство повідомив контррозвідку. Згодом поліція з допомогою Грищенка інсценувала вбивство Зоренка, щоб затримати Геника на гарячому (Геника, до слова, суд потім відпустив).

Білінг операторів зв'язку, як стверджують у "Забороні", засвідчив, що Грищенки все літо 2016 року активно спілкувалися щонайменше з трьома правоохоронцями. При цьому, мовляв, найактивніше вони спілкувалися саме перед 20 липня 2016 року, коли вбили Шеремета.

Біллінги засвідчили й те, що до вбивства Шеремета телефони Грищенків перебували далеко за межами Києва – у Петропавлівці Дніпропетровської області. Але від ранку 19 до полудня 20 липня (коли й заклали бомби в автомобіль Шеремета) телефони Інни та Владислава були неактивні – не було ані дзвінків, ані інтернет-трафіку.

Дорога від Петропавлівки до Києва займає близько 8 годин і "теоретично цього часу могло – правда, впритул – вистачити на те, щоб з'їздити до Києва на машині і повернутися назад", – пише "Заборона".

У 2017 році – через рік після інсценування вбивства фермера Зоренка – Грищенки купили квартиру на бульварі Перова в Києві.

"Заборона" пише, що Грищенки пояснювали купівлю квартири тим, що отримали від Зоренка фінансову допомогу на знак подяки за порятунок. Але Зоренко заявив, що грошей Грищенкам не давав.

Згодом Інна Грищенко в інтерв'ю "Забороні" заявила, що квартиру їй виділила Київська мерія – як інваліду та військовій.

У вересні 2019 Владислава Грищенка звинуватили у замаху на вбивство в Косові Івано-Франківської області підприємця Михайла Чекурака.

За версією слідства, Грищенки та їхній друг Іван Вакуленко підклали бомбу під автомобіль Чекурака. На гучному брифінгу 12 грудня 2019 року цю бомбу назвали "майже ідентичною тій, яка підірвала машину з Шереметом". За версією адвокат Грищенка Віталія Ковальчука, Чекурак інсценував спробу підриву свого автомобіля.

На початку 2020 року Михайло Чекурак помер за загадкових обставин від зупинки серця.

Однією з оприлюднених на брифінгу МВС 12 грудня 2019 року телефонних розмов була розмова між Інною Грищенко та Іваном Вакуленком. Той розповідав, що його викликали на допит у "справі Шеремета".

За два дні до допиту Вакуленка знайшли мертвим у квартирі його батьків з кулею в голові. Поліція заявила, що Вакуленко застрелився.

Інна Грищенко заявила "Забороні", що Вакуленку застрелитися "допомогли", аудіозаписи поліції назвала змонтованими, а причетність свою та Валуленка до вбивства Павла Шеремета категорично заперечила.

Колишній голова Адміністрації президента часів Януковича Андрій Портнов опублікував аудіозапис. На записі, мовляв, чутно голоси Грищенка та працівника контррозвідки СБУ Андрія Омельченка, які обговорюють справу Шеремета та ймовірну причетність Вакуленка, на якого "вийшла поліція".

"Заборона" перевірила білінги телефону Грищенко зі справи про вбивство Шеремета, і виявила дзвінки з номерів, які належать Андрію Омельченку. Владислав Грищенко розмовляв зі співробітником СБУ у 2016 році 10 травня, 26 червня, 1 і 27 липня, 13 і 14 серпня та 9 вересня по кілька разів на день.

Видання з'ясувало, що Омельченко у 2014 році мав звання підполковника СБУ, а президент Порошенко нагородив його медаллю за військову службу. У вересні 2020 року Омельченко звільнився з СБУ у званні полковника. Грищенко сказала "Забороні", що знає Омельченка ще "по роботі в СІЗО", де він "працював по інформації в пенітенціарній системі".

"Заборона" нагадала, що "Слідство.Інфо" вказали на колишнього співробітника "Альфи" СБУ, який здійснював спостереження біля будинку Шеремета напередодні вбивства.

Опубліковані також скриншоти листування подруги Юлії Кузьменко Василини Мазурчак із прессекретарем МВС Артемом Шевченком. У листуванні Шевченко звинувачував у вбивстві Шеремета контррозвідку СБУ.

Шевченко заявив, що справжність цієї переписки не доведена, але "Заборона" каже, що "отримала підтвердження від співрозмовниці Шевченка і переконана в автентичності листування.

"Заборона" розповіла про тісні зв'язки "Правого сектора" та СБУ. Мовляв, основою "Правого сектора" була воєнізована організація "Тризуб імені Степана Бандери", пов'язана з СБУ ще з 1990-х. А бійці "Правого сектору" були ідеальним "матеріалом" для "операцій прикриття" СБУ.

З "Правим сектором" був тісно пов'язаний колишній заступник командира "Альфи" Андрій Дубовик ("Правосек"), який називав себе другом Олега Мужчиля ("Лісник"). Мужчиль розбудовував націоналістичний рух на Сході України разом із Дмитром Ярошем та Віталієм Применком. Він заснував під Донецьком буддистський монастир, де проводив тренування з бойових мистецтв. За кілька років до війни на ці тренування став приїжджати й Дубовик. Монастир же згодом став базою "Правого сектора". Серед тих, кого Мужчиль навчав розвідувальній та диверсійній діяльності був і Владислав Грищенко.

Саме диверсійною діяльністю серед ворогів пояснюють і фото, які опублікував Андрій Портнов: там Влад Грищенко та його побратими одягнені у форму донецьких міліціонерів, які перейшли на бік проросійських бойовиків. Ці фото були на комп'ютері, який вилучила у Грищенків поліція.

Дубовик розповів "Забороні", що хотів створити на базі "Правого сектора" батальйон, підпорядкований СБУ. Але план скасували, коли Порошенко у червні 2015 року змінив голову СБУ – з Наливайченка на Грицака. За словами того ж Дубовика, "Правий сектор" через Дмитра Яроша перетворився на "підпільну кишенькову армію Грицака".

У грудні 2015 року Мужчиля вбили під час спецоперації СБУ у Києві. Силовики звинуватили його в роботі на російські спецслужби. Після цього, як пише "Заборона", "послідувала низка репресій проти бійців "Правого сектору".

"На момент загибелі Павла Шеремета щонайменше кілька бійців "Правого сектора", які мали навички проведення диверсій, терактів і вибухів, перебували "на гачку" в українських силовиків – чинних і колишніх, які представляють різні, часто ворожі одна одній політичні фракції", – пише "Заборона".

І наголошує: "Зараз все виглядає так, що поліція вже призначила винних і не буде відходити від озвученої на брифінгу в грудні 2019 року версії. Ми вимагаємо від МВС ретельнішого розслідування вбивства нашого колеги й перевірки всіх наведених фактів".