31 серпня, у 2015 році, під стінами українського парламенту сталися сутички, в результаті яких загинули 4 бійці Нацгвардії.
Приводом для протестів стало підтримання Верховною Радою в першому читанні зміни до Конституції України щодо децентралізації. Протестувальники, а це були представники «Свободи», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської платформи та УКРОПу, організували мітинг під Верховною Радою з метою не допустити прийняття згаданого законопроекту.
Крім того, паралельний мітинг проводила Українська асоціація власників зброї з метою прийняття закону про цивільних обіг зброї та боєприпасів. Одразу ж після ухвалення депутатами законопроекту, мітингарі почали наступ на будівлю Верховної Ради, яку охороняв кордон правоохоронців. У їхній бік спочатку кидали бруківку, димові шашки, пакети зі сльозогінним газом, а потім і бойову гранату.
Тоді у результаті сутичок загинули 4 бійці Нацгвардії та 144 людини отримали тілесні ушкодження. Як з’ясували правоохоронці, заворушення були спровоковані членами ВО «Свобода». У липні 2016 року Генпрокуратура затвердила обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом масових заворушень біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року. Серед обвинувачених у справі екс-міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка, голова Київської обласної організації ВО «Свобода» Ігор Сабій, член ВО «Свобода» Ігор Сосна, член партії «Свобода» Сергій Бойко, Юрій Сиротюк.
Пам'ять полеглих нацгвардійців під Верховною Радою вшанували в Києві. Вони загинули від вибуху гранати під час виконання службових обов'язків п'ять років тому, повідомляє "5 канал" .
До будівлі парламенту прийшли родичі військових. У церемонії також взяли участь народні депутати та керівництво Верховної Ради. Загиблих бійців вшанували хвилиною мовчання, до пам'ятної дошки поставили квіти.
Слідство затягується, переконують родичі убитих нацгвардійців. Суди тривають уже майже 4 роки. Один із підозрюваних вийшов із СІЗО. Сім'ї загиблих додають: від держави допомоги так і не дочекалися. Зокрема, навіть попри обіцянки, нацгвардійців так і не прирівняли до статусу учасників АТО. Для підозрюваних у вбивстві вимагають довічного ув'язнення.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив про погіршення ситуації щодо розслідування справи про нацгвардійців, які загинули 31 серпня 2015 року внаслідок підриву гранати біля ВР.
"Ситуація досі не зрушена з мертвої точки. Вона навіть погіршилася, тому що одна особа, яка звинувачується у цих подіях, сьогодні знаходиться на волі, інша, як кажуть родичі, затягує максимально цей процес. Також вже не перший рік ми не бачимо вироку суду", - сказав Разумков.
Нвгвдвємо, 31 серпня 2015 року правоохоронці затримали близько трьох десятків людей, які брали участь у подіях під парламентом. 16 з них за кілька днів заарештували на два місяці.
У числі затриманих був 21-річний Ігор Гуменюк, якого звинуватили у тому, що це саме він кинув гранату у стрій нацгвардійців. При затриманні, заявили у МВС, у нього знайшли ще одну гранату.
Пан Гуменюк на час затримання був бійцем-добровольцем батальйону “Січ”, згодом підпорядкованому МВС. Незадовго до подій під Верховною Радою він написав рапорт про звільнення з цього батальйону та відбув з Курахова на Донеччині до Києва. Раніше, до вступу на службу до МВС, пан Гуменюк був активним партійцем “Свободи”.
Тоді лава МВС Арсен Аваков звинуватив у подіях під Верховною Радою партію “Свобода” та особисто Олега Тягнибока.
Серед обвинувачених у справі екс-міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка, голова Київської обласної організації ВО «Свобода» Ігор Сабій, член ВО «Свобода» Ігор Сосна, член партії «Свобода» Сергій Бойко, Юрій Сиротюк.
Разом з тим, у “Свободі” називали слідство, протягом якого були допитані сотні членів партії, у тому числі фактично все її керівництво, політичним переслідуванням.
Події 31 серпня відбувалися за два місяці перед місцевими виборами. Експерти пояснювали непоганий результат “Свободи” (трохи менше 7% у загальноукраїнському розрізі) у тій кампанії, в тому числі, постійним фігуруванням у ЗМІ активістів партії у якості переслідуваних владою радикальних опозиціонерів.
Разом з тим, ті події започаткували у соцмережах та експертному співтоваристві жваву дискусію про відповідальність політиків за радикальні гасла, які ними озвучуються: багато говорилося якщо не про фактичну, то про символічну відповідальність “Свободи” за наслідки акції, організаторкою якої вона була.
За час російської агресії проти України загинуло 215 військовослужбовців Національної гвардії.