Річниця звільнення Лисичанська: невідомі облили фарбою пам’ятник загиблим визволителям

Шість років тому, 24 липня 2014 року, українські війська звільнили місто Лисичанськ Луганської області від проросійських терористів "ЛНР". Вандали обмалювали пам’ятник загиблим воїнам-визволителям у шосту річницю звільнення міста від російських окупантів.

«У Лисичанську в річницю визволення міста від російських окупантів вандали облили червоною фарбою пам’ятник загиблим воїнам-визволителям», — написав громадський активіст Дмитро Снєгірьов.

Пам’ятник встановили на місці, де застрелили воїнів 24-ї окремої механізованої бригади — військового лікаря Сергія Рокіцького та кулеметника Павла Лейбу.

Їх застрелив російський снайпер 24 липня 2014 року під час визволення Лисичанська.

21, 22 та 24 липня 2014 року українська армія звільнила від російських гібридних військ Рубіжне, Попасну, Сєвєродонецьк та Лисичанськ.

На сторінці Служби безпеки України у Facebook нагадали, що тоді за короткий час "руської весни" місто перетворилося на руїни – терористи обстрілювали житлові райони, катували та вбивали українських патріотів.

"Після жорстоких боїв Лисичанськ знову замайорів українськими прапорами та почав відбудовуватися. Пам’ятаємо воїнів, які загинули в боях, щоб мир повернувся на українські землі! Слава Україні!", – зазначили в СБУ.

Також українські ЗМІ оприлюднили імена терористів, які страчували людей разом з Гіркіним у Слов’янську у 2014 році. Стало відомо, що у позасудових розстрілах громадян України на початку війни на Донбасі був причетний бойовик Віктор Аносов, який пов’язаний з Владиславом Сурковим – одним з найближчих помічників президента РФ Володимира Путіна.

Журналісти опублікували, що долю людей окупанти вирішували на імпровізованих військово-польових трибуналах, створених терористом “ДНР” Ігорем Гіркіним, колишнім офіцером ФСБ, який був відомий як Ігор Стрєлков.

Юридичною базою для такого трибуналу став закон часів Другої світової війни, а саме указ Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 року, що передбачав смертну кару. Подібна міра покарання була скасована в Україні з 2000 року, а у Росії на неї діє мораторій з 1996 року.

До смертної кари засуджували за злочини, які бойовик Гіркін називав тяжкими, зокрема це могла бути як дрібна крадіжка, так і вбивство. За цим “законом” бойовики розстріляли трьох місцевих жителів — Олексія Пічка, Дмитра Славова та Миколу Лук’янова.

На підставі документів, знайдених у кабінеті бойовика “ДНР” в будівлі СБУ в Слов’янську, ідентифікували сімох з дев’яти осіб, що допомагали Гіркіну проводити такі трибунали: Ігор Гіркін, Віктор Аносов, В’ячеслав Апраксімов, Михайло Ніколаєв, Юрій Володимирович (позивний Адвокат), Одександр Зюбанов, Сергій Трифонов, Павло Воловий, Сергій Здрилюк, бойовик з позивним Берія.

Бойовикам, які застрелили українських військових під час звільнення Лисичанська, повідомили про підозру.

23 липня 2014 року учасники програми збройних підрозділів Схід-13 та Сибір влаштували засідку нацгвардійцям на підступах до Лисичанська. Бойовики почали застосовувати автоматичну і снайперську зброю. Внаслідок чого загинули четверо українських військових і ще 11 отримали поранення.

До злочину причетні двоє громадян Російської Федерації і троє місцевих жителів. Їм повідомили про підозру за ст. 260 (Діяльність у збройних формуваннях, що призвело до загибелі людей) та ст. 110 (Посягання на територіальну цілісність України) КК України.

За даними СБУ, до складу терористичного угруповання, яке здійснило напад на військовослужбовців, входило двоє громадян РФ – мешканців міста Електрогорськ Московської області з позивними Волк та Ведун. Обоє належали до угруповання Сибиряки.

У групі також було троє місцевих бойовиків – жителі Лисичанська та Щастя. У червні 2014 року найманці пройшли спеціальну диверсійну підготовку на військових базах у Ростовській області.

Відзначимо, Лисичанськ був під контролем бойовиків "ЛНР" із кінця травня до кінця липня 2014 року.

Нагадаємо, 23 липня 2014 року учасники збройних підрозділів "Восток-13" і "Сибирь" влаштували засідку українським військовим, які визволяли Лисичанськ. Під час операції Нацгвардії України бойовики почали атаку із застосуванням снайперської, стрілецької та автоматичної зброї.

У бойовому зіткненні від кулі снайпера загинули генерал-майор Нацгвардії України Олександр Радієвський і ще троє військових, 11 нацгвардійців було поранено.

Прокурори зібрали докази, що до злочину причетні двоє громадян Російської Федерації та троє місцевих жителів. Їх повідомили про підозру за фактом участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань, що призвело до загибелі людей, а також у посяганні на територіальну цілісність України.