Білоруси про Павла Шеремета: "Для нас сьогодні - День смерті!"

Для Білорусі, своєї батьківщини, Павло Шеремет був і лишився тим, ким для пострадянського простору був Влад Лістьєв чи для України – Георгій Гонгадзе. Не випадково ті, хто замислював це вбивство, зробили все, щоб оживити цей асоціативний ланцюжок. Весь білоруський інтернет, як і український, переповнений словами співчуття і спогадами про журналіста.

«Перепрошую всіх, кого не привітав сьогодні з днем народження. Для мене сьогодні – День смерті», - написав у своєму фейсбуці друг Шеремета, власний кореспондент в Україні білоруської газети «Народна Воля» Олександр Федута.

Цікаво, що спеціальної журналістської освіти у Павла Шеремета не було. Він навчався на історичному факультеті БДУ, але кинув і перевівся у більш престижний тоді «наргосп», після закінчення якого став банківським клерком, що на початку 1990-х було дуже престижно, бо гарантувало, що людина буде «при грошах». Однак Павло раптом кидає все і йде в журналістику: спочатку на Білоруському телебаченні робить свою програму, потім опиняється в редакції «Білоруської ділової газети». Саме звідти Шеремета запросили на російське ОРТ.

Шеремет був визнаний одним з перших білоруських політв'язнів, за його звільнення билися в різних країнах. Навіть президент Росії Борис Єльцин особисто вимагав від Лукашенка «Спочатку хай Шеремета випустить».

Після звільнення Шеремет остаточно переїхав до Москви, зрозумівши, що в Білорусі йому бути журналістом не дадуть. До кінця днів він тісно працюватиме з Дмитром Завадським, який став білоруським Георгієм Гонгадзе – у липні 2000 року Дмитро поїхав на машині в аеропорт «Мінськ-2», щоб зустріти саме Шеремета, але так і не доїхав. Машину Завадського пізніше знайшли, а от сам оператор зник і доля його досі не відома.

Він завжди був опозиціонером і стояв за правду. У липні 1997 року його та оператора ОРТ Дмитра Завадського арештовують за звинуваченням у «незаконному переході державного кордону» (хлопці зняли сюжет, як просто під носом у прикордонників можна легко потрапити з Білорусі в Литву). Він був засуджений до 2 років позбавлення волі, але в тюрмі провів близько трьох місяців.Офіційна версія розслідування інциденту – Завадського вбив колишній спецназівець Ігнатович, який все ще сидить на довічне в Жодіно.

  

Пізніше Павло Шеремет про цей та інші випадки зникнення опонентів Олександра Лукашенка та інших людей, які «надто багато знали», опише разом із Світланою Калінкіною в книзі «Випадковий президент», де прямим текстом звинуватить у злочинах білоруську владу і особисто президента. А пізніше випустить документальний фільм «Дике полювання», присвячений темі зниклих, який демонструвався на телеканалі ОРТ.

Працюючи в Москві, Шеремет лишився білорусом. У листопаді 2005 року він запустив опозиційний сайт «Білоруський партизан», який миттєво став одним з найпопулярніших серед тих, хто прагнув альтернативної інформації. Сайт був провокативним, різким, Шеремет шукав вихід на відставних силовиків, часто його знаходив. На початках роботу сайту Шеремет фінансував із власної кишені.

Він же ж став одним із засновників сайту «Історична правда», де публікував журналістські розвідки про історію Білорусі.

Шеремет знімав фільми не тільки про Білорусь. У нього вийшли портрети Єгора Гайдара і генерала Лебедя, він багато робив матеріалів про чеченську війну. Аж до 2008 року він працював як автор спецпроектів і документальних фільмів на ОРТ. Прикметно, що з російського ТБ звільнили за «русофобію» – останньою краплею стала стаття в «Відомостях» «Лукашенізація Росії», написана у відповідь на арешт на 5 діб відомого шахіста і опозиціонера Гаррі Каспарова.

Після звільнення з ОРТ Шеремет ще залишався в Москві, тісно контактував з покійним Борисом Нємцовим. У 2013 була ще одна спроба повернутися на ТБ - його запросило ведучим Громадське телебачення Росії (ОТР). Через якийсь час в російських медіа почалося цькування «русофоба» Шеремета, який бере інтерв'ю в українських карателів.

«Дивно, що мені так довго вдалося протриматися в морі російської телепрапраганди й мракобісся», - пізніше прокоментував це журналіст. На ОТР Шеремет відпрацював 9 місяців.

Одне з останніх інтерв’ю Павла Шеремета для українського «Громадського радіо» теж було про Білорусь. Журналіст зізнався, що в Україні він зрозумів цінність і значення рідної мови і розповів, що взявся за вивчення білоруської. «Звичайно, мова - це не все, коли ми говоримо про любов до Батьківщини, російськомовних патріотів і в Україні, і в Білорусі багато. Але сподіваюся, що тяга до рідної мови в Білорусі не зникне», - казав тоді він.

Як повідомляла "УМ",  журналіст і блогер «Української правди» Павло Шеремет загинув у середу вранці в Києві в результаті вибуху автівки керівника видання Олени Притули, в якому він перебував. Вибуховий пристрій був закладений близько до місця водія.