Зеленського закликають звільнити з посад Олександра Ткаченка та Антона Дробовича

18:35, 05.06.2023

Антон Дробович та Олександр Ткаченко. (Фото УІНП)

Герої України Степан Хмара та Григорій Омельченко, голова Конгресу української інтелігенції Георгій Філіпчук, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка Павло Мовчан, голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду Володимир Сергійчук, член  Президії Української всесвітньої координаційної ради Олександр Ушинський та президент Міжнародної громадської організації українців «Четверта хвиля» (Німеччина) Ірина Ястреб звертаються до української влади, українського суспільства та світового товариства з відкритим листом.

 

Даний лист є у розпорядженні «України молодої».

 

Автори і підписанти листа закликають Президента Володимира Зеленського, голову  Верховної Ради Руслана Стефанчука, прем`єр-міністра Дениса Шмигаля, секретаря РНБО Олексія Данілова, Генерального прокурора Андрія Костіна та голову СБУ Василя Малюка звільнити за антиукраїнську діяльність міністра культури та інформаційної політики  Олександра Ткаченка та голову Українського інституту національної пам’яті  Антона Дробовича.

 

Публікуємо відкритий лист без купюр.

                                                                

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ, УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА СВІТОВОГО ТОВАРИСТВА

 

25 листопада 2022 року українські та міжнародні громадські організації, вчені, дослідники, дисиденти, політв’язні, правозахисники, українська діаспора  звернулись до Президента України Володимира Зеленського, українського суспільства та українців світу у зв’язку з антиукраїнською діяльністю Міністра культури та інформаційної політики  Олександра Ткаченка та голови Українського інституту національної пам’яті  Антона Дробовича.

 

Ці особи, напередодні 90-х роковин Дня  пам’яті жертв Голодоморів, не лише знищили  біл-борди, розроблені низкою громадських організацій,  до вшанування пам’яті  10 млн 500 тис. українців, винищених комуністичним  тоталітарним режимом в 1932-1933 роках, а також здійснюють політичні переслідування українських вчених та дослідників, які займаються темою Голодомору–геноциду.

 

Українська громада та світове українство протягом десятиліть виборювали право на відтворення незалежної Української  держави. Найкращі сини та доньки України, жертвуючи своїм життям, боролися проти комуністичного тоталітарного режиму, розкриваючи історичну правду про політичні репресії та масове винищення українців. Не є таємницею, що в 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим фізично знищив більше 10 млн українців.

 

Так, відомий професор Б. Руденскі у статистично-демографічній розробці «Динаміка кількості населення і природного руху населення  в СРСР 1924–1941» дійшов висновку, що втрати українців склали 11 млн осіб, тобто фактично назвав реальну чисельність жертв.

 

У 1940 р. економіст С. Прокопович на основі розробленої методики, використовуючи радянські документи та дані  переписів населення  визначив, що Голодомор 1932 – 1933 рр. забрав життя понад 9 млн українців.

 

Розсекречені документиіноземних  дипломатів стали важливими доказами масового знищення   українців  в  УСРР та за її межами. Аташе з питань сільського господарства при посольстві Німеччини в Москві Отто Шиллер 19 вересня 1933 р. доповів керівництву про знищення  10 млн українців. І це був пік масового винищення українців.

 

Королівський консул Італії в Харкові Серджіо Ґраденіґо  у донесенні «Голод» від 22 червня 1933 р. вказував: «Представники уряду визнали, що людські втрати лише в Україні становлять 9 мільйонів душ». В університетському середовищі говорять про 40–50 відсотків від усього населення України, і я вважаю цю цифру (15–16 мільйонів) точнішою».

         

У 1936 році американський психолог Вільям Гантт з університету Джонса Гопкінса опублікував епідеміологічне дослідження з результатами 1-ої п’ятирічки: 15 мільйонів смертей на основі оцінок радянських службовців комісаріату охорони здоров’я. Доктор Гантт очолював медичний відділ Американської адміністрації допомоги і неодноразово відвідував СРСР, у тому числі влітку 1933 року. У листі до економіста Департаменту сільського господарства  США  Дани Далрімпл від 6 березня 1964 року доктор Гантт підтвердив, що він «отримав максимальну цифру в п’ятнадцять мільйонів» померлих під час голоду 1932–1933 років.

 

7 листопада 2003 року з трибуни  ООН двадцять п’ять країн світу озвучили Спільну заяву про знищення 7–10 мільйонів українців в 1932–1933 роках, яку підтримали десятки країн, в тому числі правонаступник союзу -  російська федерація.

 

Президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко повідомляли про виморення Голодомором 10 мільйонів українців.

 

28 листопада 2020 року у День пам’яті жертв Голодоморів Президент України Володимир Зеленський заявив: «Наслідком Голодомору, що визнаний геноцидом проти нашого народу з боку тоталітарного сталінського режиму, стали мільйони жертв серед українців. Це втрати, зіставні з тими, яких зазнала Україна у Другій світовій війні» (10,4 млн українців).

 

За результатами сучасних наукових досліджень та проведених судових експертиз встановлено, що у 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим, з метою ліквідації українського національно-визвольного руху, знищення української нації та недопущення  відновлення Української держави,  винищив 10 млн 500 тис.  українців  (9 млн 108 тис. 500 в Україні та 1 млн 391 тис. 500 у Північно-Кавказькому краї – Дон, Кубань), з них 4 млн дітей.

 

Переслідуючи науковців, «п’ята колона» в Україні, протягом існування незалежної Української держави,  намагається дискредитувати вчених та дослідників, які займаються розкриттям злочинів, вчинених комуністичним режимом, встановленням чисельності їх жертв, у тому числі жертв геноциду українців,  фактично підтримують  спецоперацію росії,  мета якої приховати масштаби злочинів, вчинених Сталіним та його оточенням.

 

В Україні цю ганебну діяльність здійснюють О. Ткаченко та А. Дробович, які є організаторами  антиукраїнської кампанії, направленої на заперечення масштабів та наслідків, а також чисельності жертв Голодомору. 

 

І це в 90 – ті  роковини вшанування пам’яті українців. Саме тому,  прийшов час сказати правду українській громаді та світовому товариству – чому за 32 роки існування незалежності України не виконані вимоги  Законів України, щодо розкриття злочинів комуністичного режиму, встановлення чисельності знищених українців, як під час Голодоморів, так і в часи політичних репресій, а також  назвати поіменно всіх, хто очолює в Україні на сучасному етапі «п’яту колону» та організовує політичні переслідування науковців.

 

Антиукраїнська діяльність О. Ткаченка та А. Дробовича загрожує національній безпеці України, є грубим порушенням ст. ст. 6, 19, 34  Конституції України, вимог Законів України:

«Про Голодомор 1932–1933 років в Україні»;  «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного  (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону  пропаганди  їхньої символіки»; Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року; Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р., прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН, а також невиконанням Резолюції Європарламенту від 15 грудня 2022 року, в якій зазначено про рішуче засудження всіх форм тоталітаризму, висловлено жаль з приводу того, що злочини радянського тоталітарного режиму досі не були оцінені з правового погляду, їх виконавці не були притягнуті до відповідальності, а злочини ніколи не були чітко засуджені міжнародним співтовариством. Європарламент також закликав до всеохоплюючої історичної та правової оцінки радянського режиму та прозорої публічної дискусії щодо його злочинів.

 

Антиукраїнська діяльність О. Ткаченка обурила українську громаду , яка надала йому оцінку, зазначивши: "перебуваючи на посту Міністра культури та інформаційної політики, О. Ткаченко здійснював керівництво його діяльністю таким чином, що спричинив стагнацію в культурній сфері. Недотриманням слова, привселюдно осквернив пам'ять всіх загиблих Героїв України та проявив крайню зневагу до них, до бійців, до тих, хто зараз віддає своє життя. Народ обурений політикою пана Ткаченка".

             

7 березня 2023 року на сайті Кабінету міністрів України  зареєстровано петицію про звільнення О. Ткаченко з посади міністра культури та інформаційної політики України, яка набрала більше 25 тис. голосів. З метою уникнути відповідальності О. Ткаченком, невстановлені особи, які займають особливо відповідальне становище в Кабінеті міністрів України, несанкціоновано втрутилися  в роботу інформаційних систем, повідомили автору петиції, що вона «не набрала відповідної  кількості голосів».

 

В подальшому прес-служба уряду назвала це «наслідком логічної помилки в старій системі петицій». Правовий аналіз дає підстави вважати, що  було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 361, 362, 364 КК України.

 

Крім того, О. Ткаченко та А. Дробович, використовуючи своє службове становище, втручаються в діяльність працівників правоохоронних органів та судових експертів, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 343 КК України.

           

Займаючи відповідні державні посади О. Ткаченко та А. Дробович, реалізують політику знищення  української  ідентичності,  проводять  антиукраїнську політику під час російсько-української війни, маніпулюють суспільною думкою, в той час коли Український народ та Збройні сили України захищають незалежність Української держави. 

 

На підставі викладеного, звертаємося:

 

 – до Президента України Володимира Зеленського, Верховної ради України, Кабінету міністрів України з вимогою звільнити з посад Міністра культури та інформаційної політики О. Ткаченка та голову Українського інституту національної пам’яті А. Дробовича, притягнути їх до встановленої законодавством відповідальності за   антиукраїнську  діяльність.

 

Степан Хмара, Герой України

Григорій Омельченко, Герой України

Георгій Філіпчук, голова Конгресу української інтелігенції

Павло Мовчан, Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка

Володимир Сергійчук, Голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду

Олександр Ушинський, член  Президії Української всесвітньої координаційної ради; Голова Асоціації ветеранів війни, учасників АТО, сімей загиблих (померлих) та інвалідів

Ірина Ястреб, президент Міжнародної громадської організації українців «Четверта хвиля» (Німеччина)