Тримай кордони української мови: чи скаже Зеленський, що був частиною «русского міра»
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід колишньому народному депутату Олександру Шепелєву у вигляді тримання під вартою до 8 квітня 2018 року.
Відповідне рішення оголосила слідчий суддя Ірина Литвинова в ніч на суботу.
Зокрема, суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу, обраного ще 26 березня 2015 року.
"Ухвалою клопотання задовольнити. Застосувати до підозрюваного Шепелєва Олександра Олександровича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 26 березня 2015 року", - заявила суддя.
Рішення підлягає негайному виконанню після оголошення і може бути оскаржене в Апеляційному суді протягом 5 днів. Захист вже повідомив, що подаватиме апеляцію на рішення суду.
Заступник начальника відділу процесуального керівництва Головної військової прокуратури Руслан Кравченко уточнив, що рішення прийнято відповідно до ухвали суду від 26 березня 2015 року, тому що "підозрюваному Шепелєву було вже обрано заочно запобіжний захід".
"А зараз розглядалося клопотання про застосування даного запобіжного заходу. Підозра підтверджується відповідними доказами, тобто слідчим суддею цим рішенням підтверджено наші всі доводи і наші всі докази, які підтверджують як і підозру, так і ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України", - підкреслив Кравченко.
Перед цим Печерський райсуд Києва відмовив стороні захисту Шепелєва у клопотанні про відвід слідчого судді Ірини Литвинової, яка у закритому режимі розглядала обрання йому запобіжного заходу.
На думку захисників, суддя Литвинова нібито "перебуває під тиском, під впливом правоохоронних органів".
Як повідомляла «УМ», Шепелєва затримали у власній садибі в елітній Конча-Заспі ще 8 лютого. При собі в нього було посвідчення "ДНР".
Шепелева підозрюють в скоєнні організації умисного вбивства та замаху на умисне вбивство двох або більше осіб на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, організації заволодіння транспортним засобом, організації розкрадання державних коштів ПАТ "Родовід Банк", їх легалізації та службового підроблення.
Ще наприкінці грудня 2012 року підозрюваного Шепелева було оголошено в міжнародний розшук, а у липні 2013 року його було затримано в Угорщині і екстрадийовано до України.
Однак у липні 2014 Шепелев втік із-під варти разом з конвоїром з лікарні швидкої допомоги. Правоохоронці РФ ще 19 березня 2015 року затримали Шепелева на території Московської області за підозрою в скоєнні зазначених злочинів.
У серпні 2016 року Головна військова прокуратура також відкрила проти екс-депутата справу за підозрою у державній зраді. За наявними даними, Шепелєв перейшов на службу до ФСБ Росії.
Шепелєв двічі обирався до парламенту за списками БЮТ, але в 2010 році був виключений з фракції і перейшов у фракцію Партії регіонів, звідки все ж згодом вийшов.
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Нинішній політичний рік закінчується тим, що почали окреслюватися партійні проєкти: оновлюватимуться, переформатовуватимуться чинні та створюватимуться нові. >>
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>