Святослав Шеремета став першим українцем, якому Польща відмовила у в'їзді через вшанування УПА.
Польські прикордонники не впустили до Польщі відповідального секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремету на міжнародному пункті пропуску «Шегені» в суботу, близько 12:00.
Про це пан Шеремета повідомив у коментарі виданню «Варіанти».
Святослав Шеремета їхав у Ланцут разом з делегацією товариства "Надсяння" в одному з двох автобусів делегації на вшанування загиблих українських воїнів.
Утім, під час перевірки документів польські прикордонники спочатку забрали у нього паспорт і наказали чекати керівника зміни. Останній повідомив про те, що Святославові Шереметі заборонено на рік в’їзд до Польщі і до зони Шенгену.
За словами Святослава Шеремети, у нього Шенгенська віза, видана Німеччиною.
Таким чином Святослав Шеремета став першим українцем із так званого "чорного списку" міністра МЗС Польщі Вітольда Ващиковського, якого не пустили в країну нібито через антипольські погляди і героїзацію УПА.
Сторінка пана Шеремети у Facebook засвідчує, що він регулярно спілкується із ветеранами УПА і часто буває на Верецькому перевалі, де вшановує пам'ять розстріляних поляками воїнів Карпатської Січі.
Нагадаємо, напередодні у Кракові консультативний комітет президентів України та Польщі узгодили рекомендацію для своїх урядів скасувати для поляків заборону на проведення ексгумації та перепоховань в Україні (сам факт цього військового злочину, скоєний весною 1939 року сучасне керівництво Польщі усіляко заперечує).
Польські ЗМІ нещодавно повідомили, що Шеремета є у списку українських чиновників, яким заборонено в'їзд до Польщі. В’їзд нібито також заборонено голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу.
У квітні 2017 року Інститут національної пам’яті ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у відповідь на вандалізм щодо української пам’ятника на кладовищі в с. Грушовичі під Перемишлем (Польща).
Тоді посол України у Польщі Андрій Дещиця заявив, що Київ і Варшава мають спочатку знайти спільні підходи щодо місць поховань українців і поляків, а потім вирішувати складніші питання. Водночас, міністр МЗС Польщі Вітольд Ващиковський відзначився цілою низкою скандальних антиукраїнських заяв і навіть запровадив "чорний список" українців, яким заборонено в'їзд до Польщі через героїзацію Бандери і УПА.
Директор Українського інституту національної пам'яті, історик Володимир В'ятрович заявив, що Україна зможе дозволити ексгумацію останків польських жертв тоді, коли польська сторона оголосить її бачення того, як будуть легалізовані українські пам'ятники на польській території і як польська держава буде відновлювати знищені пам'ятники.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>
Ставити на голосування запит адміністрації 46 президена США Джо Байдена з додатковими 24 мільярдами на допомогу Україні - спікер Палати представників Майк Джонсон не буде. >>
Про "страшну загрозу" з боку Китаю, Ірану і Північної Кореї Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив обраного президента США Дональда Трампа, якщо Україну підштовхнуть до підписання мирної угоди на вигідних РФ умовах. >>
В день початку міністерської зустрічі НАТО Міністерство закордонних справ України оприлюднило офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії рф. >>